Рука допомоги – міф чи реальність. Чи готові черкащани відгукнутися на проблеми ближніх

21 серпня 2016, 22:26

beda-710x434

Протягнути руку допомоги, не відвертатися від проблем ближніх, залишатися Людиною у будь-яких ситуаціях – це, дійсно, те, що характеризує справжню особистість. Та чомусь, прекрасно знаючи, як важливо відгукнутися на чиюсь проблему, більшість із нас просто проходять мимо: одні поспішають за життєвими буднями, у когось не вистачає часу, а інші взагалі не звертають уваги на чужі проблеми. Поцікавившись, чи допоможуть містяни у біді звичайному перехожому, та як вони ставляться до певних правопорушень, студент черкаського вишу провів серію соціальних експериментів, які відкривають очі на людські проблеми і наше ставлення до них.

Про це інформує "Вичерпно".

Богдан Маруніч, молодий хлопець, який за два з половиною місяці провів уже близько 12 експериментів. Юнак зізнається, що бажання проводити такі провокації прийшло несподівано, а причиною всьому стали погодні умови.

— Вперше на соціальний експеримент мене наштовхнула погода. Пригадую, була жахлива злива, і мені стало цікаво, як відреагують люди в таку негоду на людину, що потребує допомоги. Було жахливо холодно, адже сидів я лишень в футболці на вітру, але саме цей експеримент наштовхнув на подальші зйомки, — розповідає Богдан.

Сидячи у людному місці, під час жахливої зливи, перехожі не поспішали допомогти хлопцю, хоча і звертали на нього увагу. Та все-таки знайшовся той, хто виніс Богдану дещо перекусити, підтверджуючи давній вислів «світ не без добрих людей», шкода лише, що таких людей дуже мало.

31vmGzZbTXY

Одним із першим експериментів, які проводив хлопець, була крадіжка гаманця у центрі міста. Тоді, за словами Богдана, його зловив чоловік, який помітив злочин.

- Одним з перших експериментів, який запам’ятався, стала крадіжка гаманця в середмісті. Тоді мене зловив кремезний військовий «шкаф» під 2 метри зростом. Обійшлося, як-то кажуть, без жертв, — зауважує юнак.

 

Не може не радувати те, що люди відгукуються на проблеми ближніх, але ж не всі. Згадаймо останні трагічні події на Мосту кохання. Вирішивши перевірити, як працює охорона на мосту всіх закоханих, юнак вдавав, що збирається стрибнути з мосту. Звісно, охоронець в парку його врятував. Хлопець поділився деякими враженнями від тої провокації та пригадав нюанси інших експериментів:

«Посеред експерименту до мене підійшов хлопчина років сімнадцяти з запитанням «Ну шо, ти собіраєшся пригать, чи нє?» — на декілька секунд я отетерів від шоку».

«Кожен реагує по-своєму, залежно від віку, статі й теми експерименту. Були дівчата, що заважали зйомці й просили сфотографуватись. Траплялись і агресивно налаштовані містяни», — зазначає Богдан.

Для хлопця його соціальні експерименти не є розвагою, а як говорить він сам – це спроба змінити щось погане та показати хороше.

- Можливо, надалі з’явиться чергування серйозних і легких («лайтових») сюжетів. Проте, це лише плани. Як саме все буде — покаже час. Єдине можу сказати точно — припиняти експериментувати не збираюсь, адже є ще про що розказати містянам, — ділиться своїми подальшими планами Богдан.

Головне, щоб хорошого завжди було більше і бажання простягнути руку допомоги завжди перехиляло шальку терезів із написом «байдужіть».

Багато хто із нас бачив на вулицях міста стареньких бабусь, інвалідів, матерів із маленькими дітьми на руках, які просять фінансової допомоги. Реакція на таких людей серед містян є неоднозначною.

Часто внутрішня колізія — допомагати чи ні — пов’язана із тим, що серед тих, хто просить допомоги, є багато шахраїв.

На жаль, є випадки, коли жінки, які просять гроші на лікування дітей, використовують їх для власного збагачення. Такі випадки дуже підривають віру людей, тому вони відмовляються допомогти і тим людям, які дійсно потребують підтримки.

Та все ж знаходяться і ті, хто без будь-яких сумнівів дає гроші таким людям, зазначаючи, що байдужість – це не окраса людини.

Тож, як чинити у таких ситуаціях, вибір залишається за самою людиною. Страх бути обманутим можна виправдати, але чи можливо виправдати те, коли люди проходять повз очевидні проблеми.

Давайте залишатися Людьми і розуміти, що сьогодні наша допомога потрібна комусь, а завтра може знадобитися нам.

Поділитись

Коментарі

Вгору