Узимку 2023-го обміління Дніпра сягнуло нового рекорду, пише "Суспільне".
За словами керівника міського рибоохоронного патруля Віктора Іванька, нині рівень води в найбільшому дніпровському водосховищі в Україні – Кременчуцькому, — найнижчий за історію спостережень.
- В першу чергу, Дніпро – а це не тільки водні і живі біоресурси та забезпечення питною водою — шляхом нього виробляється електроенергія. Весь каскад водосховищ створювали, в першу чергу для того, щоб наповнювались водосховища, і щоб працювала енергетика. У нас сьогодні дуже кризова ситуація із забезпеченням енергетики, і у зв’язку з цим скидається ця вода. Нині, у порівнянні з минулим роком, рівень води на 20 сантиметрів менше. Торік ми інтенсивно з цим боролися — з енергетичним забезпеченням теж була криза. У зв’язку з тим, що білоруси не давали тоді нам енергетику.
За словами Віктора Іванька, процес наповнення водою контролює Дніпровське басейнове управління водних ресурсів.
- Екологи, енергетики, представники державного водного агентства визначають, яку кількість води установлювати. Саме вони визначають рівень води. Якщо є випадки завдання матеріальних збитків, то правоохоронні органи визначають, хто ці збитки спричинив. Але сьогодні акцент на критичному стані енергетики у зв’язку із військовою агресією.
Черкаський еколог Олександр Спрягайло переконаний, що шкідливе для довкілля саме перетворення Дніпра на систему штучних водойм.
- Свого часу при створенні каскаду водосховищ було затоплено тисячі гектарів заплавних луків, прибережних лісів, цінних пасовищ, безліч островів з унікальною природою, – пояснив пан Олександр.
За словами еколога, у незарегульованих річках рівень води теж коливається – від максимального під час водопілля, коли водойма може навіть виходити з берегів, до мінімального у межень. Природним шляхом зміна водності у рівнинних річках відбувається повільно. А от різкі скиди води у водосховищах можуть бути ризикованими для водних мешканців. Частина з них може залишатися на мілині і гинути від пересихання (зокрема влітку), або ж узимку — від промерзання дрібних водойм, утворених внаслідок зміління.
Утім зимові скиди води несуть менше загроз, ніж під час теплої пори року.
- Під час вегетації різкі коливання води призводять до загибелі багатьох видів рослин і формування специфічного флористичного комплексу, здатного витримувати такий режим. Крім цього, під час нересту існує загроза загибелі ікри та малька, які зосереджені якраз у прибережних районах водойми, — пояснив еколог.
Керівник міського рибоохоронного патруля Віктор Іванько пояснив:
- Коли падає вода у водосховищах, утворюється багато річкових ділянок. Це дрібні ділянки, які не з’єднуються із основним річищем водосховища. У зв’язку з цим дрібна риба, яка знаходиться на таких ділянках, не може потрапити в основне річище, і піти на зимувальні ями.
Рибоохоронець сподівається, що критичних випадків щодо загибелі водних, живих біоресурсів цьогоріч не буде. Причиною називає теплу зиму та те, що зміління відбулося поступово.
- Довго стояв високий рівень води, фактично до зими. І рибі вдалося нормально відійти. Крім того, триває відносно тепла зима на даний період часу. Немає льодового покриття, і я сподіваюся, що риба нормально перезимує, і ніякої шкоди для живих водних ресурсів завдано не буде, — пояснює Віктор Іванько.
Єдиною користю від утримання системи штучних водойм на Дніпрі еколог Олександр Спрягайло називає виробництво електроенергії.
- Уточню, що воно все одно несе тимчасовий характер, адже наступний залповий скид води можливий лише після достатнього наповнення водосховища, яке знаходиться вище за течією. У світі все частіше лунають заклики повернення річкам їхнього природного гідрологічного режиму. Це має природоохоронний і економічний сенс. Успішні приклади вже отримано для сотень гірських річок в багатьох країнах, — розповів Олександр Спрягайло.
Щоб відновлювати природний плин рівнинних річок потрібні глибокі попередні дослідження, зваженість і великі кошти. Хоча значного фінансування потребує й утримання у належному стані системи штучних водосховищ.
- Величезними є втрати від погіршення екологічного стану всіх річок дніпровського басейну, знищення цінних сільськогосподарських угідь, розмивання берегів, недоотриманих екосистемних послуг, причому не лише Дніпра, а і від усіх його приток та прибережних екосистем, — додав еколог.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
