Примхлива, чутлива до температур, а ще позувати перед об’єктивами може не довше, ніж півгодини. Як виявляється, такий вибагливий характер до зйомок має їжа, що виступає у ролі моделі. З розвитком інформаційних технологій та появою фільтрів, здається, чи не кожен фотографував свої страви, проте зробити справді апетитні знімки можуть одиниці, повідомляє "ВІККА".
- Побачив якось, як знімають овочі у бульбашках. Захотілося спробувати – поїхав купив акваріум та дві упаковки мінеральної води. Залив мінералку в акваріум та засипав туди овочі. Експеримент був досить вдалим. За рахунок того, що вода була мінеральною, ефект вийшов, ніби овочі у бульбашках. Зараз планую повторити досвід. Дружина вже і не дивується, навіть радіє, що я почав займатися фуд-фотографією, бо став купувати продукти. Особливо не переживає за зелень – вона завжди свіжа в холодильнику, – розповідає фотограф.
Інтерес до фотографії у Віталія виник ще у дитинстві. Професійно почав знімати у 2010 році. Їжа ж стала об’єктом його зйомок два роки тому. Перша робота вийшла зовсім не такою, як розраховував, тож пішов навіть на спеціальні курси.
Навчання пройшло досить успішно – уперше взявши участь у міжнародному конкурсі серед фотографів "It's Feeding Time", Віталій здобув призове місце.
- У конкурсі брали участь майже три з половиною тисячі фотографів. Згідно з правилами, кожен учасник розміщував чотири свої фотографії, і за них відбувалося анонімне голосування. Таким чином змагалися за першість понад 12 тисяч світлин. Довгий час мій знімок із тістечками лідирував, але в останній момент мене обійшли фотографи із США та Канади. Після конкурсу я для себе вирішив, що повторю фото переможця. Поїхав у кав’ярню, купив солодощів і таки відтворив стиль та композицію тієї світлини. Ось цим мені і подобається фотомистецтво, адже вдосконаленню немає меж, – каже черкащанин.
Фотограф зауважує: універсальних правил для зйомки їжі немає – все залежить від конкретного випадку. До прикладу, один чи кілька продуктів знімати значно легше, ніж готову страву.
- Складність фуд-фотографії полягає у тому, що страва-модель на знімку має бути натуральною та свіжою. Оскільки це не статичний об’єкт, який можна знімати годинами, спочатку готується робоча зона, виставляється світло на все необхідне, а вже потім у гру вступає їжа. Під час зйомки важлива кожна хвилина, адже навіть через півгодини свіжість страви важко передати на знімку. У будь-якій страві треба визначити, що буде головним. Якщо це, до прикладу, суп, то акцент може зміститися на шматочок м’яса. Люблю підсвітити зелень, вона завжди грає у кадрі. Петрушка – мій улюблений компонент, – розповідає Віталій.
Окрім традиційної техніки (фотоапарати, дорогі об'єктиви, спалахи, фони) у фотографа, що знімає їжу, завжди під рукою мають бути пінцети, затискачі, зубочистки, щіточки та інший інструмент. Їх використовують, аби надати страві апетитнішого вигляду.
- Гамбургери і сандвічі скріплюють зубочистками, а щоб жирне м'ясо не стискалося з листям салату, між ними кладуть картонні квадратики. Їх використовують і для зйомок тортів чи тістечок. Завдяки їм торт не просочується кремом і у розрізі шари виходять рівними, – пояснює фотограф.
Коли знімають супи, і потрібно, щоб інгредієнти були помітні на поверхні, дно тарілки покривають шаром прозорого желатину. Потім зверху наливають бульйон і акуратно викладають шматочки овочів, м’яса та зелені.
- Щоб на знімках страви парували, вони не обов’язково мають бути щойно з печі. Пар можуть створити спеціальні спонжики. Їх попередньо поміщають у кип’ячену воду і вони набирають потрібну температуру. Потім десь за тарілкою або за певним інгредієнтом його ховають, де він поступово віддає тепло, утворюючи незначний пар, – зазначає Віталій.
Молочні страви та алкогольні напої на рекламних знімках "грають" здебільшого дублери. Так, замість молока та сметани використовують клей ПВА. Чай або сік відповідного кольору може зіграти роль віскі чи пива. Піна для пива – це окрема історія. Її роблять із прального порошку.
- Схожа ситуація і з особливо чутливими до температур продуктами. Морозиво і так дуже швидко тане, що вже казати про температуру під спалахами та освітленням, а тому його замінюють гелем чи пюре. Взагалі картопляне пюре використовують дуже часто у якості різноманітних наповнювачів завдяки його здатності тримати задану форму, – пояснює Віталій.
Наразі новою тенденцією у фуд-фотографії є незначний хаос: розсипана біля тарілки приправа чи зелень. Все на знімку має вказувати на те, що страву приготували щойно.
- Чим фуд-фотографія мені імпонує, так це тим, що ти сам собі малюєш картинку. На відміну від пейзажної зйомки, де вдалого кадру можна день чекати, тут ти сам собі і сонце, і тінь. А так, коли холодно чи дощ за вікном, їдеш купувати чи то акваріум, чи цукерки, і робиш із того щось цікаве, то аж душа радіє, – зазначає Віталій Щербина.
У планах черкащанина – експеримент, на який ще не наважувалися місцеві фотографи.
- Хотілося б для фотографії створити композицію з їжі. Це може бути все що завгодно: палац, тваринка. Буде час – намалюю ескіз, а потім підбиратиму овочі чи фрукти, – додає фотограф.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
