„Стоп паніка“ — так назвали свій трьохгодинний навчальний курс кризові психологи Червоного Хреста міста Черкаси. Адже саме на паніку робив свою ставку ворог, коли почав бомбити і знищувати українські міста та їхніх мирних мешканців. Тож, додаткові знання, отримані під час тренінгу мають стати особливою зброєю у руках соціальних педагогів, соціальних психологів та заступників з навчально-виховної роботи міста Сміла. Нагадаємо, що буквально днями заступниця смілянського міського голови Тетяна Карло дала „зелене світло“ організації Червоним Хрестом цього важливого тематичного заходу.
Тренінг викликав неабияке зацікавлення своєю актуальністю. Близько 60 шкільних психологів та соціальних педагогів стали учасниками цього професійного діалогу.
Волонтери-психологи Черкаської міської організації Товариства Червоного Хреста України Юлія Холодна, Олександр Яківець, Вікторія Гуро, перинатальний психолог Світлана Калюх надали важливу та гідну до застосування інформацію щодо питань, які турбували смілянських колег. Вони поділились власним особистим і професійним досвідом щодо першої психологічної допомоги та профілактики психо-емоційного вигоряння під час війни.
Аудиторія навіть вдалася до дискусії — наскільки взагалі потрібні психологи зараз, коли постраждалим людям, які втратили буквально все, першочергово потрібні базові речі — їжа та гарячий чай, теплий одяг і спокійний сон у безпеці.
Дехто з присутніх вдався до думки, що нині практичні психологи працюють більше на упередження, аби врятувати націю від емоційного вигоряння. Втім, зійшлися на тому, що психологічна допомога та стабілізація станів в людей, які перенесли страшне горе війни, не менш потрібні саме зараз.
Країною, зокрема, Черкащиною, переміщаються величезні потоки біженців і їм потрібна професійна увага спеціалістів.
Як прокоментувала голова Черкаської міської організації Червоного Хреста Валентина Савченко, тренінг став першим знайомством з колегами із Сміли.
- Згодом стануть у нагоді онлайн-майданчики, які слугуватимуть професійною підтримкою для будь-кого. Сила у тому, що ми об ’єднуємось і йдемо далі, — підкреслила вона.
У Смілі не має місцевого осередку Червоного Хреста. Тому, як зазначила начальник управління освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради Тетяна Трушкова, освітяни міста Сміла відреагували з вдячністю, коли міська організація Червоного Хреста запропонувала провести професійну зустріч.
— За останні дні через Смілу пройшли трохи більше 1,5 тисячі біженців. Приїздять люди дуже різні, з різних областей, які потрапили в різні ситуації. Багато таких, що буквально залишились в спідньому. Всі ці люди потребують будь-якої допомоги, починаючи з теплого одягу, гарячого чаю і елементарного бутерброду. Тут головним є також правильне звернення до постраждалих, бажання не образити, не викликати негативу, підтримати професійно, аби стабілізувати психологічний стан. Просто пригорнути, поспівчувати і погладити недостатньо.
За словами Тетяни Сергіївни, біженці приїздять з надією в те, що вони обов’язково повернуться додому. Тому потрібно вселити в них віру в те, що все минеться, Україна переможе та відбудується.
Тетяна Трушкова також усвідомлює, що освітянам доведеться найближчим часом працювати з переселенцями та їхніми дітками. Бо вже зараз управління освіти почало отримувати заяви про зарахування діток до закладів дошкільної та шкільної освіти. Всіх зараховують поки що на тимчасове навчання. На сьогодні воно дистанційне.
- Ми добре розуміємо також, що всім дітям-війни потрібна допомога соціального психолога. Тому ми запросили на тренінг саме практичних психологів, соціальних педагогів та заступників з виховної роботи. Звісно вони професіонали і мають чималий багаж знань, але конкретні поради від кризових військових психологів є дуже цінними для нас. Вчитель вже не зможе провести звичайний дистанційний урок, як це було раніше. Він будуватиме свою роботу з урахуванням потреб діток, яких ранила війна. Навіть, повідомлення про повітряну тривогу з в уст вчителя сьогодні має прозвучати в іншій інтонації. Деякі слова в дітях-війни викликають асоціації. Тому вчителю доведеться добирати слів і заміняти, наприклад, слово ракета на якесь інше. Ми маємо навчити наших педагогів нової риторики. Менше, або зовсім, не використовувати тих термінів, які можуть викликати у дітей болючі спогади та асоціації з бойовими діями, - каже Трушкова.
Тетяна Балякіна
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
