Воїнам АТО, яким український народ вдячний за захист від агресора, вдома раді не всі. В особливий скруті опинились солдати, які проживають у глибинці. Відірвані від цивілізації і погано поінформовані, бійці, що повернулись із фронту, не можуть вирішити ані земельні, ані побутові питання. Пільги, визначені державою, не працюють. Та й далеко не всі АТОвці знають, які пільги їм гарантувала держава. Пробуджувати совість декого із чиновників взялись активісти ГО «Волонтер Черкащин».
Через два роки агресії на Донбасі діяльність волонтерів вступила у нову фазу. Безпосередня допомога українським військовим на фронті перейшла на другий план.
Нині волонтери більше опікуються не армією, а вояками, які повернулись із фронту додому. А проблем у них, як виявилось, по вуха. Про це, а також про труднощі, які тепер долають волонтери і АТОвці, читачам «Про все» розповів голова громадської організації «Волонтер Черкащини» Микола Добровольський.
- В зоні АТО нині обороняють суверенітет України більше трьох тисяч черкащан, яких мобілізували у Збройні сили України. Ще стільки ж наших земляків, призваних до війська у перші хвилі мобілізації, повернулись додому. З огляду на це, коло проблем, вирішенням яких опікувались волонтери, значно розширилося. Скажу відверто: значно легше було зібрати макарони, тушонку, інші продукти, засоби захисту, організувати транспорт, завезти це все на передову і провідати наших хлопців, ніж вирішувати нові завдання, що їх ставить сьогодення. Говорю про демобілізованих воїнів АТО, які повернулись із війни додому. А їм сьогодні треба допомогти адаптуватись до мирного життя, знайти роботу, надати допомогу психологів, якої сьогодні дуже потребують і учасники бойових дій і їхні родини. Треба поінформувати АТОвців про ті пільги, які їм надала держава, бо нині переважна більшість вояків, які проживають у районах області, навіть не знають, на що мають законне право. На вирішенні цих питань нині і зосередились активісти «Волонтера Черкащини».
- То везти на передову харчі вже не треба?
- Нехай забезпечення армії на сьогодні і не стовідсоткове, але воно нормальне. Бійці мають непогане харчування. На сьогодні військовим вже не потрібні тушонка і макарони, в тій мірі, що було раніше. Відсутня потреба в засобах захисту (бронежилетах, шоломах, біноклях тощо)
- І вже й не возите?
- Звичайно, возимо. Тільки вже не те, не стільки, і не так, як раніше. Ми більше тепер працюємо в області і до військових на передову їздимо значно рідше. Але не можемо відмовитись від передавання подарунків для солдат на свята та воякам-іменинникам. Не так давно передавали подарунки у 82 бригаду. Однак бійці тепер просять не тушонку чи якісь продукти, а мило, зубну пасту, миючі засоби, інші засоби гігієни, а також солодощі, печиво, і особливо цигарки. А командир однієї із частин попросив книги, шахи та шашки. Як він пояснив, щоб бійцям було чим зайнятись тоді, коли вони не на передовій. Правда, люди, які нам допомагають, роблять по вже «накатаній колії» і надалі зносять харчі.
- І що, будете повертати їх назад?
- Зараз у більшій скруті опиняються родини тих вояків АТО, які вже демобілізувались. Зрозумійте, у глибинці робочих місць немає, бійці, що провернулись додому, стали на облік у Центрах зайнятості і отримували допомогу по безробіттю. У багатьох із них вже закінчуються виплати по безробіттю. І що далі? У тих людей не буде грошей, а їм треба утримувати сім’ї. Тож, як одна із форм допомоги – це передача таким родинам продуктових наборів, одягу, подарунків для дітей.
- Але усіх нагодувати не зможете.
- ГО «Волонтер Черкащини» разом із партнером Київською волонтерською організацією «Вільні люди» започаткував проект «Воїну - гідна праця». В рамках проекту вояки АТО отримують можливість пройти навчання, перекваліфікуватись, здобути нову спеціальність і роботу. Чимало для цього роблять столичні волонтерські організації. Там певні підприємства набирають на навчання людей із забезпеченням проживання у Києві. Послугою скористалось чимало жителів області, а деякі отримали роботу у столиці. Часто у таких програмах беруть участь фірми, які власним коштом готують собі персонал.
- Центр зайнятості допомагає? Адже організовувати курси для безробітних – їхня парафія.
- Згадані організації не охоче співпрацюють із Центром зайнятості. Причина – Центр, відповідно до норм чинного законодавства, вимагає від учасників таких проектів обов’язкового працевлаштування тих спеціалістів, яких підготували за державні кошти. Волонтерські організації, які надають послуги по отриманню нових професій (в основному готують по спеціальностях водіїв, кухарів, програмістів тощо), таких гарантій не вимагають.
- Ви говорили, що добре знаєте про проблеми демобілізованих. Як і де ви їх вивчали?
- ГО «Волонтер Черкащини» виграв грант Фонду «Відродження» . Завдяки цьому ми змогли об’їздити майже всі райони Черкащини, де поспілкувалися з учасниками АТО. Почали з Лисянського і буквально на днях закінчили Драбівським і Чорнобаївським районами, не охоплені лише поки що Умань та Уманський район. Саме таке спілкування, віч-на-віч з бійцями, з їхніми родинами, а не з чиновниками, показує нам реальну картину справ.
- На що скаржаться АТОвці?
- Спілкуючись із бійцями АТО у різних районах ми почули багато цікавого. У ході поїздок ми відкрили для себе, що багато пільг просто не працюють. Наприклад, право на безкоштовне зубопротезування, на безкоштовні ліки, частково безоплатний проїзд та інші. Дуже багато бійців просто не знають про ті пільги і допомогу, які держава гарантувала для учасників АТО. У низці районів місцеві чиновники відверто ігнорують права АТОвців. У одному із районів Черкащини прямо на автостанції було оголошення, у якому чорним по білому повідомлялось, що безкоштовного проїзду воїнам АТО не забезпечують. Дехто із демобілізованих досі не можуть отримати статус учасника бойових дій. І не через свою вину, а через бездіяльність чиновників. У тому числі і військових. Один боєць не може оформити статус, бо довідку про вихід із зони АТО чиновники військової частини дали, а довідку про вхід у зону АТО – ні. У багатьох населених пунктах місцеве самоврядування відмовляється відшкодовувати харчування дітей АТОвців у дитсадках. Так у смт. Цибулів, де 52 учасників АТО, місцева влада навіть не приймає рішення про відшкодування харчування в дитячому садочку. І що робити родині АТОвця Андрійчука - батька 5 діточок, троє з яких відвідують дитячий садочок. В окремих районах призначені чиновники, які б мали піклуватися потребами учасників АТО, до виконання цих обов’язків підходять лише формально. Із психологічною допомогою АТОвцям та їхнім родинам картина не краща. Місцеві чиновники часто-густо не бажають виділяти воїнам АТО землю. Дуже гострою є і проблема щодо надання АТОвцям юридичної допомоги. Тому важлива частина нашої роботи — донести до людей інформацію про пільги, на які вони мають право.
- І як ви це реалізовуєте?
- Юридичний відділ «Волонтера Черкащини» допомагає АТОвцям відстоювати свої права аж до супроводу цивільних позовів у суді. Так зараз ми забезпечуємо судовий супровід позову щойно згаданого АТОвця, який мусить доводити, що був у АТО, оскільки немає довідки про вхід до неї, а є тільки про вихід. Думаю, що цей позов ми виграємо і відстоїмо право бійця, порушене чиновниками. Завдяки співпраці із Фондом «Відродження» ми надрукували чимало різних путівників і довідників та дорожню карту, в яких чітко вказали ті пільги, які мають АТОвці, і те, як і де добиватись їх виконання.
- І психологічну допомогу воякам АТО і їхнім родинам організовуєте?
- Понад півроку при «Волонтері Черкащини» працює клуб психологічної підтримки для родин учасників АТО «Ольвія». За цей напрямок роботи відповідає та організовує, координатор цього напрямку Тетяна Кравець. АТОвцям і їхнім родинам допомагають професійні психологи: Вікторія Дорошенко, психолог ЧОГВВ, Олександр Яківець, психолог Черкаського обласного наркодиспансеру, Антоніна Осадча, психолог-волонтер. Двічі на місяць проводиться групове терапевтичне заняття для дружин, матерів, сестер АТОвців. Людей навчають долати внутрішні переживання, освоюють методи зняття стресу, шляхи відновлення ресурсів організму і багато іншого. На жаль, ще досі більшість людей сприймають психологів дещо насторожено, але нічого страшного не має в тому, що людина з своїми проблемами звертається до фахівця. До лікаря ж ніхто не соромиться ходити. Психолог – це теж лікар. Хотілося б звернутися до членів родин військових: якщо у вас в родині погіршуються стосунки, все частіше виникає напруження і непорозуміння – ми будемо раді вам допомогти у нашій групі підтримки.
- Візит до психолога справа майже інтимна.
- Терапевтичні групи закриті, тому вся інформація, яка озвучується в їх межах, там і залишається. Під час виїздів групи по районах області, було виявлено, що багато учасників АТО і членів їх сімей потребують психологічної допомоги, тому й вирішили організувати групи психологів, які здійснюватимуть виїзди безпосередньо до цих родин. Так званні мобільні групи в складі психологів та юриста.
- Без допомоги влади впоратись із цими завданнями буде дуже важко. Як складаються стосунки із органами влади і посадовцями?
- У цілому важко. Серйозний спротив подекуди зустрічаємо серед чиновників районного рівня і посадовців місцевих органів влади. Але ми на них тиснемо у рамках визначених законом. Якщо наштовхуємось на вельми впертих, твердолобих, безсовісних, то вдаємось і до судових позовів. В окремих випадках будемо проводити акції протесту. Сподіваємось на допомогу преси, у сенсі висвітлення акцій протесту. Думаю, що застосувавши весь згаданий спектр засобів, ми таки зможемо пробудити совість у тих чиновників, через чию бездіяльність потерпають АТОвці і їхні сім’ї. В одному із районів АТОвець поскаржився на те, що йому влада не допомагає. На зустрічі були журналісти із радіо «Рось», які випустили в ефір матеріал. Місцеві посадовці після критики негайно надали нам повну інформацію про весь перелік того, що робили для АТОвців, включно зі скаржником. Преса – велика сила. Добрі стосунки склались із головою Черкаської ОДА Юрієм Ткаченком. Він допомагає завжди. Особисто розібратися пообіцяв в земельному скандалі, що спалахнув у Монастирищенському районі.
- А що там відбулось?
У смт. Цибулів Монастирищенського району АТОвці, яких там 52 особи, самоорганізувались для захисту своїх прав і захотіли отримати землю і самим її обробляти. Їм місцеві чиновники відмовляли у виділенні землі, і пояснювали це відсутністю вільних земель. Бійці самі взялись перевіряти і виявили в районі аж 190 га неоприходуваних земель. Я ознайомив із даними фактами голову Черкаської ОДА і незабаром в районі працюватиме спільна із Держземгеокадастром комісія.
- Чи не траплялись випадки, коли люди збирались передати воякам на фронт щось таке, що не можливо перевезти?
Через нинішні економічні негаразди в країні люди не так активно допомагають, проте рівень патріотизму досить високий. Ті, хто не може придбати щось потрібне для солдат, часто власноруч виробляють потрібні для речі. Одна пенсіонерка із Черкас прийшла і сказала, що грошей у неї немає, але вона готова в’язати солдатам шкарпетки. Так і почала робити, та ще й родичів, друзів та знайомих підключила. До сьогодні її команда для солдат вже понад 500 пар теплих шкарпеток виготовила. Одна бабця так хотіла чимось допомогти, що хотіла зварити 5 літрів борщу для солдат і умовляла, щоб ми той борщ відвезли на фронт. Звичайно, мусили їй відмовити, бо борщ не той продукт, який можна довезти. Та й, слава Богу, не голодують зараз наші вояки. Вбачаємо більшу потребу у допомозі з приводу працевлаштування, перекваліфікації чи перепідготовки, з відкриттям власного бізнесу. З наданням юридичної консультації, фахової психологічної допомоги
Спілкувався Олександр Немеш
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
