Сьогодні, у день прощання з черкаським журналістом Вадимом Комаровим, якого побили у центрі Черкас та який помер в лікарні, так і не прийшовши до тями, голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко, адвокат, секретар НСЖУ Валерій Макеєв та головний редактор інтернет- видання „ Українська правда “ Севгіль Мусаєва провели прес-конференцію з цього приводу.
Сергій Томіленко підкреслив, що ситуація з професійною безпекою журналістів нині в країні є надзвичайно тривожною. Він вже два роки поспіль фіксує рівень нападів та фізичної агресії проти журналістів на рівні, який не знижується від позначки 70 інцидентів. У 2018 році загалом було зафіксовано 86 таких випадків. Цифри свідчать про системну безкарність щодо фізичної агресії проти працівників українських медіа. Відтак, журналістика і загальнонаціонального рівня, і регіонального, вимагає від журналістів мужності під час виконання своїх обов’язків і готовності ризикувати життям та здоров’ям.
— На жаль, ми бачимо неготовність і силовиків, і посадовців публічно звітувати про хід розслідування злочинів, вчинених проти журналістів, та відвертого діалогу, який би дав відповідь на питання: як ми можемо захистити журналістів та вплинути на те, щоб досягти справедливості у справі розслідування злочинів проти них, — зауважив Голова НСЖУ Сергій Томіленко. — Насправді, правоохоронні органи демонструють готовність до об’єктивних розслідувань, але коли справи доходять до суду, вони чомусь розсипаються. У нас є всі підстави тут бачити відсутність політичної волі у бажані захистити журналістів. Єдиним інструментом, який може зіштовхнути проблему з мертвої точки, — є суспільний тиск.
Він також повідомив, що НСЖУ і далі вимагатиме проведення спеціальних парламентських слухань щодо фізичної безпеки журналістів та свободи слова. Адже востаннє такі слухання проводились майже 9 років тому. Вочевидь, все буде відбуватись за нового парламенту, перших осіб держави та міжнародних партнерів.
— Ми закликаємо нового президента України Володимира Зеленського до перезавантаження Ради з питань захисту прав журналістів від системних атак та загроз життю. Це має бути офіціальна національна структура, до якої мають увійти високопосадовці від правоохоронних органів, силових структур, чиновників, парламентарів та представників журналістських організацій. На цій Раді на регулярній основі буде публічно розглядатись ситуація з атаками на журналістів та побиттями розслідувачів. Це буде такий потужний майданчик тиску, — вважає Сергій Томіленко.
Він повідомив, що така ідея НСЖУ вже підтримана на рівні ОБСЄ. Спілка також покладається і на міжнародну солідарність. І на сьогодні, у справі із загибеллю Вадима Комарова є оперативна солідарність та заклики до розслідування від усіх міжнародних журналістських організацій та інституцій.
Втім, за словами керівника загально української журналістської спільноти, хід розслідування в перші дні після нападу на Вадима Комарова не задовольняв. Адже не було належних публічних звітів та комунікацій.
— Проте, ми переконані, що головна версія — це виконання професійних обов’язків Вадимом, — підкреслив Томіленко. — І це має бути визначальним для офіційного розслідування, аби те негайно відпрацювало усі версії, пов’язані з героями, або антигероями журналістських розслідувань Вадима Комарова. Відповідно стаття, за якою проводиться розслідування вбивства журналіста національною поліцією, від початку мала б бути перекваліфікованою нас спеціальну журналістську статтю. Зокрема, ту, яка кваліфікується, як замах на життя журналіста та працівника ЗМІ.
Журналістська спільнота досі не має відповіді на питання, хто замовив у 2000 році вбивство Георгія Гонгадзе, хто вбив Павла Шеремета, хто вбивав інших наших колег у різні роки. Сьогодні вже 2019 рік, і ані експрезидент Віктор Ющенко, ані так само Петро Порошенко, які у свій час публічно обіцяли знайти та покарати вбивць журналістів, так цього і не зробили, вважає головний редактор інтернет- видання „ Українська правда “ Севгіль Мусаєва.
— Виросло ціле покоління журналістів, яке так і не може зрозуміти, що сталось із нашими колегами і яке знає, що в країні панує безкарність щодо журналістів. Але без відповідей на ці питання медіа будуть відчувати себе у небезпеці. На жаль, такі показові та спрямовані на залякування убивства, як убивство Вадима Комарова, мають свій вплив на подальшу роботу медівників. Шлях у нас один — професійна солідарність та продовження роботи, яку робив наш колега. Адже посланця можна вбити, але не можна вбити той меседж, який він хотів донести. Ми маємо спільно довести до логічного кінця його розслідування.
Нагадаємо, що жорстоке побиття журналіста Вадима Комарова сталося 4 травня близько 9 ранку у центрі Черкас. На чоловіка посеред вулиці раптово напав невідомий, який завдав йому тілесних ушкоджень, а опісля зник з місця події.
А 20 червня вночі він помер, так і не прийшовши до тями.
Читайте також: Поліція розглядає три версії причин замаху на життя Вадима Комарова
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
