Питання про створення національного природного парку в Холодному Яру обговорюється вже тривалий час, проте науковці та господарники не можуть дійти згоди й відшукати прийнятний варіант, якій задовольнить усіх. Ніхто не заперечує, що унікальну науково-культурну спадщину необхідно зберегти, але зробити це треба не утискаючи інтересів людей, які мешкають на цій території чи ведуть господарчу та природоохоронну діяльність, інформує прес-служба Черкаської ОДА.
У черговий раз робоча група зі створення парку зібралася, аби заслухати доводи першого заступника начальника Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства Василя Горди. Зокрема, лісівники пропонують створити заповідну зону в Холодному Яру в межах 3,5 тис. га, що, звичайно, замала територія для такого виду природних комплексів. Водночас сумний досвід створення «Нижньосульського» парку в Полтавській області, де досі немає ані керівництва, ані належного нагляду, викликає у природоохоронців побоювання, чи не станеться так само і на Черкащині.
– Якщо у стислі терміни буде створена адміністрація парку, і це покаже позитивні результати, обласне управління розгляне питання розширення території заповіднику, – аргументує свою позицію Василь Іванович.
Лісівників непокоїть доля реліктових насаджень Холодного Яру, які перейдуть в руки нового господаря і без належного догляду можуть загинути. До того ж під небезпеку потрапляє і місцеве мисливське господарство, адже полювання в угіддях національного парку заборонене. А від мисливства великою мірою залежить бюджет громад Чигиринського і Кам’янського районів.
У протилежність цим доводам науковці стверджують, що 3,5 тис. га – недостатня територія для такого проекту, адже парк тоді не виконуватиме своїх функцій.
Питання досліджувала і комісія обласної ради, яка 3 березня провела в урочище виїзне засідання. Її висновки озвучила депутат облради Любов Майборода:
– Я би хотіла сказати, що не можна любити все людство на загал і не любити тих людей, які безпосередньо живуть на цій землі. Тому ми підтримуємо ідею створення національного парку поки що в межах 3,5 тис. га і будемо домагатися налагодження там роботи адміністрації. У разі позитивного досвіду ми першими готові ініціювати розширення парку до 10 тис. га і більше.
На захисті інтересів селян стоїть і заступник голови – керівник апарату облдержадміністрації Віталій Коваль. Він стверджує, що без згоди людей питання вирішено не буде, проте вважає, що громади виступають проти проекту через недостатню поінформованість. Треба довести, що від створення парку вони нічого не втратять, а навіть матимуть зиск.
– Нам необхідно порозумітися із громадами сіл і органами охорони довкілля, – каже посадовець. – Треба довести до людей концепцію і план заходів зі створення заповідника, що розробляє Департамент екології та природних ресурсів ОДА, щоб зняти напругу.
Тому вже у квітні члени комісії запланували виїхати на місця і провести зустрічі з сільськими громадами, розташованими на території урочища, розроблено графік поїздок.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
