23 січня спливає рік після того, як Черкасами прокотилася хвиля кривавих розправ міліціонерів над городянами. Наше місто стало другим після Києва за кількістю затриманих городян. Десятки побитих та покалічених майданівців досі заліковують травми, завдані тоді правоохоронцями, однак досі ні прокуратура області, ні міліція не виявила, хто ж зі стражів закону тоді так натхненно знущався і принижував черкащан, пише Вечірка.
- Гадаю, що винних знайдуть після третього майдану. А може й не знайдуть, - зауважує активний учасник тогочасних подій Павло Карась. - Якщо на другий майдан виходила молодь, студенти та футбольні фанати, то тепер ці хлопці пішли захищати Україну, з’їздили в АТО, навчилися тримати зброю. Коли вони повернуться і побачать, що країна не змінилася, то не думаю, що лагідно говоритимуть із суддями, які їх судили, прокурорами, що порушували кримінальні провадження і міліціонерами, які били. Усі вони спокійно й досі працюють на своїх посадах. За цей час не відбулося жодних реформ. Судді, які чинили кривосуддя, бо правосуддя робити вони просто не спроможні, досі продовжують працювати. Мене найбільше дивує безстрашшя цих людей. Вони забороняли масові зібрання через грип, фальсифікували справи, і вони не бояться далі працювати при чому так само вимагати хабара і фальсифікувати справи… Дивує, як поруч із ними можуть працювати нормальні судді, яких, до речі, більшість. Мені здається, якщо усе триватиме так і далі, то третього майдану нам не уникнути. І після цього майдану ми нарешті дізнаємося справжні імена злочинців проти українського народу і доб’ємося їх покарання.
