До мене звернувся один із працівників МВК із питанням: в пологовому будинку просять мати із собою при госпіталізації мінімум для пологів і дитини. Попробував пояснити особисто. А тепер загальна картина так би мовити маслом. Дуже короткий звіт про використання медичної субвенції із державного бюджету м. Черкаси за січень-травень. Надійшло 79 млн. На зарплату пішло 64 млн., на компослуги використано 10,5 млн. грн., на інші поточні видатки 3,9 млн. Інші поточні видатки - це і медикаменти, і харчування, і відрядження, і охорона, пільгові пенсії, прання і ще багато чого потрібного і мінімального, без чого не можливий технологічний процес лікування. Це по 700 тис в місяць на 15 закладів, або 46 тис. грн. на один заклад в місяць або 1,5 тис. в день. Примітивно, але просто для сприйняття. Знаєте в скільки обходиться 1 день перебування в реанімації лише по медикаментах? Мінімум 2.5 тис грн. Оці потрачені 79 млн. за 5 місяців – це гарантований державою фінансовий обсяг медичної допомоги в місті Черкаси. Реальні витрати неймовірно більші. За рахунок чого? За рахунок того, що платять пацієнти. Пацієнти – це люди, які поставлені в безвихідне положення ситуацією, що трапилась. На що тратити гривні - про це їм кажуть лікарі – люди з дипломами, що дозволяють лікувати, і яких лютою ненавистю ненавидять пацієнти, бо в їхньому розумінні це першопричина їх бід і витрат. Оце система охорони здоров’я в Україні, яка не задовольняє ані лікарів, ані пацієнтів. І саме тому і є основною причиною зміни системи.
Олег Стадник, директор департаменту охорони здоров’я Черкаського МВК.
*передрук з "Вечірніх Черкас"
