Обережно, “недитячі ігри” або чому страждають черкаські школярі

10 жовтня 2018, 13:59

Третьокласник Давид Лавріненко прийшов до матері на роботу першого жовтня і втратив свідомість. Перед цим хлопчик встиг розповісти, що його побили у школі. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом побиття дитини. Загалом в Україні від булінгу страждає 24% дітей. Такі дані оприлюднила ЮНІСЕФ у 2017 році. До речі, 40% із постраждалих нікому не розповіли про те, що з ними сталося.

«Зранку Давид пішов до школи на двох ногах, я сама його відвела. А коли повернувся, то знепритомнів. Він зараз перебуває у такому стані, що не може сказати, як саме це трапилося», - зазначила мати хлопчика Марина Лавріненко.

Що таке булінг і чому це проблема?

Верховна рада України ухвалила законопроект у першому читанні, в якому сформувала визначення поняття булінгу, а також запропонувала деякі зміни до законодавства, зокрема за таке насильство передбачити адміністративну відповідальність.

Відповідно до проекту закону, булінгом є моральне, або фізичне насильство, агресія у будь-якій формі або інші дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати особу своїм інтересам, що мають ознаки свідомого жорстокого ставлення.

Історія Давида Лавріненка, на жаль, - не єдиний випадок дитячого насильства на Черкащині. Зокрема, два роки тому Євгенію Захарченко жорстоко побили її подруги. За словами потерпілої, дівчата погрожували підпалити їй волосся і вирізати око. Одна з нападниць вдарила Женю у щелепу, інша ж - бризкала в обличчя потерпілій дезодорантом. Тоді дівчинці вдалося втекти, і вона відбулася переляком та синцями.

Черкаська психологиня Інна Лук’янець пояснює дитячу жорстокість бажанням булера (того, хто знущається над слабшими)  захиститися та його стосунками з найріднішими. За словами психолога, діти - дзеркало навколишнього середовища, звісно ж вони мають інстинкт самозбереження, який, до речі, передбачає наявність агресії для самозахисту. Тому можна вважати, що агресивна поведінка притаманна їм від народження.  Інша справа - у якій концентрації і за яких умов відбувається виховання дитини в  сім’ї та соціумі.

- Тобто якщо агресія, непорозуміння, психологічне або фізичне насилля відбувається у сім’ї, дитина буде думати, що це єдина прийнятна форма поведінки і так поводитиметься в соціумі для вирішення своїх проблем, - пояснює Інна Лук’янець.

На фото: психологиня Інна Лук’янець

Також психологиня додає, що булером може стати й дитина із благополучної сім’ї. Якщо  авторитарні батьки не враховують її інтереси, дитина не має право на свою думку і погляди, то вона прагне самоствердитися і показати, що теж має авторитет. Оскільки вдома цього не вдається зробити, то вона показує «Я» у соціумі. Тобто знаходить слабших, цькує і, таким чином, самостверджується, «Я сильний, мене бояться, я теж авторитет». Хоча, за цим ховається страх і комплекс меншовартості.

- Освіта є ключовою умовою для побудови мирного суспільства, але для мільйонів дітей у різних куточках світу сама по собі школа насправді не є безпечним місцем, – наголосила виконавча директорка ЮНІСЕФ Генрієтта Фор. – Кожного дня перед учнями постають різні небезпеки, зокрема: бійки, змушування вступати в різні угруповання, булінг (особисто й онлайн), насильницька поведінка, сексуальні домагання та озброєні напади. У короткостроковій перспективі це впливає на їхнє навчання, а в довгостроковій - може призводити до депресії, тривожності та навіть самогубств. Насильство – це урок, який не має проходити жодна дитина.

На фото: виконавча директорка ЮНІСЕФ Генрієтта Фор

Ситуація з булінгом в нашій державі доволі невтішна. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, Україна - в першій 10-ці країн Європи за поширеністю такого насильства з-поміж школярів 11-15 років. Зараз не говоримо про найбільш соціально благополучні Данію чи Норвегію, за даними ЮНІСЕФ, наша держава «залишила позаду» в цьому рейтингу навіть Угорщину та Грецію. Торік 67 % українських дітей або були жертвами, або кривдниками, або свідками булінгу (постраждало 24% дітей, - ред.).

Аби з'ясувати, скільки черкащан зазнавали насилля, на фейсбук-сторінці видання «Про все» ми розмістили голосування. За тиждень у ньому взяли участь понад 120 людей і 70% із них відповіли, що зіштовхувалися з булінгом.

 Допомагати дітям мають всі: вчителі, батьки, поліція

- Причинами булінгу може стати зовнішність дитини, її вимова, поведінка, успіхи в навчанні чи статки родини, - прокоментував начальник Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Олександр Свіренюк.

На фото: начальник Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Олександр Свіренюк

Бабуся Давида Галина Попова впевнена, що хлопчика побили, а не він упав з дитячої гірки, як стверджують педагоги. Справа в тому, що перед тим, як втратити свідомість він назвав матері імена двох нападників, і така розповідь про кривдників - вже не перша. За словами бабусі дитини, Давид навіть боявся ходити до школи, а цього разу хлопчика побили, вимагаючи 100 грн. Про це Бабуся Давида Лавриненка розповіла журналістам «Прямого».

- Щоб допомогти постраждалому відновити свій авторитет і стабілізувати самооцінку мають підключитися всі: батьки, вчителі, психологи, шкільне керівництво і друзі. Дорослі повинні показати, що всі проблеми вирішуються, навіть такі складні і неприємні», - радить Інна Лук’янець.

За словами психолога, якщо дитина відчує підтримку з усіх сторін, вона швидше відновиться. Але однозначно треба пам’ятати, що жертвами стають ті діти, які невпевнені у собі, адже булери це відчувають. Тому потрібно працювати з постраждалими саме в напрямку розвитку впевненості, сили волі, наполегливості, ініціативності. Найкраще, щоб дитина реалізувала свій потенціал у тому виді діяльності, в якому у неї добре виходить, тоді вона буде мати успіх та досить позитивні емоції, ресурс і впевненість у своїх силах.

У таких випадках правоохоронці радять батькам постраждалих дітей спокійно поговорити з дитиною і пояснити, що вона ні в чому не винна, також треба запевнити постраждалого, що ви готові слухати і допомагати в усьому. За словами правоохоронців, батьки можуть поцікавитися в дитини, яка допомога їй потрібна, і за потреби запропонувати свій варіант.

- Повідомте керівництво школи про ситуацію, яка склалася і вимагайте належного її вирішення, якщо ж на рівні школи проблему вирішити не вдається, то варто звернутися до правоохоронців, - зазначають в поліції.

Черкаські правоохоронці співпрацюють із дитсадками, школами й університетами і  проводять  профілактичні розмови на різноманітні теми.

На фото: інспектор зв’язків із громадськістю, лейтенант Юлія Сліпченко

- Якщо у школі трапляється конфлікт, то ми часто проводимо з дітьми бесіди разом із батьками, вчителями та адміністрацією закладу. Такі випадки на Черкащині є нечастими, і вони не залежать від рівня престижності школи. Справа в тому, що поведінка дитини більшою мірою формується завдяки батьківському вихованню, - прокоментувала інспектор зв’язків із громадськістю, лейтенант Юлія Сліпченко.

«В Америці та Європі починали з того, що відсторонювали булерів від навчання, або переводили в інші навчальні заклади. Це призводило до того, що клімат у школі, де постраждала дитина, покращувався, бо ліквідували булера, але проблема не вирішувалася. Для того, щоб покращити ситуацію, вчителі мають знати, як виявляти булінг і як вирішувати ці конфлікти, а відповідь учителя «це ж діти» не повинна звучати взагалі, - прокоментував  уповноважений Президента України з прав дитини Микола Кулеба журналістам «Сніданку».

Психолог Інна Лук’янець стверджує, що обов’язково має бути відповідальність і покарання для самого булера та його батьків. Тільки за таких умов можна зменшити жорстоке цькування дітей сьогодні, коли всі дорослі будуть задіяні і звернуть увагу на свою малечу.

Інфографіка: Про все

Також на обов’язковості штрафів наголошує і Юлія Сліпченко. Інспектор зв’язків із громадськістю говорить, що чималі грошові стягнення змушуватимуть батьків сумлінніше ставитися до своїх обов’язків, адже не кожен зможе відразу заплатити таку суму.

Підготувала Олена Тютенко

Вгору