Третьокласник Давид Лавріненко прийшов до матері на роботу першого жовтня і втратив свідомість. Перед цим хлопчик встиг розповісти, що його побили у школі. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом побиття дитини. Загалом в Україні від булінгу страждає 24% дітей. Такі дані оприлюднила ЮНІСЕФ у 2017 році. До речі, 40% із постраждалих нікому не розповіли про те, що з ними сталося.
«Зранку Давид пішов до школи на двох ногах, я сама його відвела. А коли повернувся, то знепритомнів. Він зараз перебуває у такому стані, що не може сказати, як саме це трапилося», - зазначила мати хлопчика Марина Лавріненко.
Що таке булінг і чому це проблема?
Верховна рада України ухвалила законопроект у першому читанні, в якому сформувала визначення поняття булінгу, а також запропонувала деякі зміни до законодавства, зокрема за таке насильство передбачити адміністративну відповідальність.
Відповідно до проекту закону, булінгом є моральне, або фізичне насильство, агресія у будь-якій формі або інші дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати особу своїм інтересам, що мають ознаки свідомого жорстокого ставлення.
Історія Давида Лавріненка, на жаль, - не єдиний випадок дитячого насильства на Черкащині. Зокрема, два роки тому Євгенію Захарченко жорстоко побили її подруги. За словами потерпілої, дівчата погрожували підпалити їй волосся і вирізати око. Одна з нападниць вдарила Женю у щелепу, інша ж - бризкала в обличчя потерпілій дезодорантом. Тоді дівчинці вдалося втекти, і вона відбулася переляком та синцями.
Черкаська психологиня Інна Лук’янець пояснює дитячу жорстокість бажанням булера (того, хто знущається над слабшими) захиститися та його стосунками з найріднішими. За словами психолога, діти - дзеркало навколишнього середовища, звісно ж вони мають інстинкт самозбереження, який, до речі, передбачає наявність агресії для самозахисту. Тому можна вважати, що агресивна поведінка притаманна їм від народження. Інша справа - у якій концентрації і за яких умов відбувається виховання дитини в сім’ї та соціумі.
- Тобто якщо агресія, непорозуміння, психологічне або фізичне насилля відбувається у сім’ї, дитина буде думати, що це єдина прийнятна форма поведінки і так поводитиметься в соціумі для вирішення своїх проблем, - пояснює Інна Лук’янець.
На фото: психологиня Інна Лук’янець
Також психологиня додає, що булером може стати й дитина із благополучної сім’ї. Якщо авторитарні батьки не враховують її інтереси, дитина не має право на свою думку і погляди, то вона прагне самоствердитися і показати, що теж має авторитет. Оскільки вдома цього не вдається зробити, то вона показує «Я» у соціумі. Тобто знаходить слабших, цькує і, таким чином, самостверджується, «Я сильний, мене бояться, я теж авторитет». Хоча, за цим ховається страх і комплекс меншовартості.
- Освіта є ключовою умовою для побудови мирного суспільства, але для мільйонів дітей у різних куточках світу сама по собі школа насправді не є безпечним місцем, – наголосила виконавча директорка ЮНІСЕФ Генрієтта Фор. – Кожного дня перед учнями постають різні небезпеки, зокрема: бійки, змушування вступати в різні угруповання, булінг (особисто й онлайн), насильницька поведінка, сексуальні домагання та озброєні напади. У короткостроковій перспективі це впливає на їхнє навчання, а в довгостроковій - може призводити до депресії, тривожності та навіть самогубств. Насильство – це урок, який не має проходити жодна дитина.
На фото: виконавча директорка ЮНІСЕФ Генрієтта Фор
Ситуація з булінгом в нашій державі доволі невтішна. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, Україна - в першій 10-ці країн Європи за поширеністю такого насильства з-поміж школярів 11-15 років. Зараз не говоримо про найбільш соціально благополучні Данію чи Норвегію, за даними ЮНІСЕФ, наша держава «залишила позаду» в цьому рейтингу навіть Угорщину та Грецію. Торік 67 % українських дітей або були жертвами, або кривдниками, або свідками булінгу (постраждало 24% дітей, - ред.).
Аби з'ясувати, скільки черкащан зазнавали насилля, на фейсбук-сторінці видання «Про все» ми розмістили голосування. За тиждень у ньому взяли участь понад 120 людей і 70% із них відповіли, що зіштовхувалися з булінгом.
Допомагати дітям мають всі: вчителі, батьки, поліція
- Причинами булінгу може стати зовнішність дитини, її вимова, поведінка, успіхи в навчанні чи статки родини, - прокоментував начальник Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Олександр Свіренюк.
На фото: начальник Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Олександр Свіренюк
Бабуся Давида Галина Попова впевнена, що хлопчика побили, а не він упав з дитячої гірки, як стверджують педагоги. Справа в тому, що перед тим, як втратити свідомість він назвав матері імена двох нападників, і така розповідь про кривдників - вже не перша. За словами бабусі дитини, Давид навіть боявся ходити до школи, а цього разу хлопчика побили, вимагаючи 100 грн. Про це Бабуся Давида Лавриненка розповіла журналістам «Прямого».
- Щоб допомогти постраждалому відновити свій авторитет і стабілізувати самооцінку мають підключитися всі: батьки, вчителі, психологи, шкільне керівництво і друзі. Дорослі повинні показати, що всі проблеми вирішуються, навіть такі складні і неприємні», - радить Інна Лук’янець.
За словами психолога, якщо дитина відчує підтримку з усіх сторін, вона швидше відновиться. Але однозначно треба пам’ятати, що жертвами стають ті діти, які невпевнені у собі, адже булери це відчувають. Тому потрібно працювати з постраждалими саме в напрямку розвитку впевненості, сили волі, наполегливості, ініціативності. Найкраще, щоб дитина реалізувала свій потенціал у тому виді діяльності, в якому у неї добре виходить, тоді вона буде мати успіх та досить позитивні емоції, ресурс і впевненість у своїх силах.
У таких випадках правоохоронці радять батькам постраждалих дітей спокійно поговорити з дитиною і пояснити, що вона ні в чому не винна, також треба запевнити постраждалого, що ви готові слухати і допомагати в усьому. За словами правоохоронців, батьки можуть поцікавитися в дитини, яка допомога їй потрібна, і за потреби запропонувати свій варіант.
- Повідомте керівництво школи про ситуацію, яка склалася і вимагайте належного її вирішення, якщо ж на рівні школи проблему вирішити не вдається, то варто звернутися до правоохоронців, - зазначають в поліції.
Черкаські правоохоронці співпрацюють із дитсадками, школами й університетами і проводять профілактичні розмови на різноманітні теми.
На фото: інспектор зв’язків із громадськістю, лейтенант Юлія Сліпченко
- Якщо у школі трапляється конфлікт, то ми часто проводимо з дітьми бесіди разом із батьками, вчителями та адміністрацією закладу. Такі випадки на Черкащині є нечастими, і вони не залежать від рівня престижності школи. Справа в тому, що поведінка дитини більшою мірою формується завдяки батьківському вихованню, - прокоментувала інспектор зв’язків із громадськістю, лейтенант Юлія Сліпченко.
«В Америці та Європі починали з того, що відсторонювали булерів від навчання, або переводили в інші навчальні заклади. Це призводило до того, що клімат у школі, де постраждала дитина, покращувався, бо ліквідували булера, але проблема не вирішувалася. Для того, щоб покращити ситуацію, вчителі мають знати, як виявляти булінг і як вирішувати ці конфлікти, а відповідь учителя «це ж діти» не повинна звучати взагалі, - прокоментував уповноважений Президента України з прав дитини Микола Кулеба журналістам «Сніданку».
Психолог Інна Лук’янець стверджує, що обов’язково має бути відповідальність і покарання для самого булера та його батьків. Тільки за таких умов можна зменшити жорстоке цькування дітей сьогодні, коли всі дорослі будуть задіяні і звернуть увагу на свою малечу.
Інфографіка: Про все
Також на обов’язковості штрафів наголошує і Юлія Сліпченко. Інспектор зв’язків із громадськістю говорить, що чималі грошові стягнення змушуватимуть батьків сумлінніше ставитися до своїх обов’язків, адже не кожен зможе відразу заплатити таку суму.
Підготувала Олена Тютенко
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
