Черкаський поліцейський Дмитро з позивним "Док" став на захист України в перші ж дні повномасштабного вторгнення. Спочатку чоловік був бойовим медиком, нині - служить аеророзвідником у підрозділі “Хижак”, а під час відпусток викладає тактичну медицину.
Дмитро народився в Краматорську, що на Донеччині, проте після 2014 року йому з родиною довелося виїхати з рідного міста.
- Багато людей знали, що в нас вся сім'я підтримує тільки Україну, ми всі дуже патріотично налаштовані були. І тому нам довелося виїхати, бо тоді були дуже неспокійні часи.
Шлях у патрульній поліції
Родина переїхала на Черкащину, де купила невеликий будинок і почала життя заново. А в 2019 році Дмитро вступив до лав патрульної поліції.
- Побачив, що проводять набір до патрульної поліції і вирішив спробувати. Я все життя займаюся спортом і тому подумав, що для мене це підійде. Робота відповідальна, але мені сподобалося. Мені хотілося приносити користь нашому суспільству, тому що часи почались дуже неспокійні і хоч якось надавати допомогу людям, служити, захищати.
Саме в поліції Дмитро почав вивчати тактичну медицину, а згодом - і викладати її.
- Коли я був звичайним патрульним, мене помітили хлопці з тактико-оперативного реагування, оскільки туди набирали переважно спортсменів. Там ми вже почали потрохи займатися і тактичною медициною. Я набрався досвіду, а згодом став інструктором з медицини та вогневої підготовки. Ми також часто проводили так тренінги і для цивільних людей, щоб теж навчати їх, як надавати допомогу собі чи ближнім.
"О четвертій ранку нас розбудили вибухи"
Повномасштабне вторгнення застало поліцейського в Києві, де він саме був на курсах зі стрільби.
- О четвертій ранку нас розбудили вибухи і командування віддало наказ, щоб ми всі терміново поверталися на свої робочі місця. Я хлопців ще розвозив по Україні, тільки потім поїхав до Черкас.
Згодом Дмитро добровольцем вступив до новосформованого бойового підрозділу патрульної поліції “Хижак” та разом з побратимами поїхав обороняти столицю України.
- Мені одразу сказали, що я буду медиком. У нас зібралася невеличка така група добровольців і ми поїхали. У всіх був бойовий досвід, крім мене. Але я розумів, що там зможу принести більшу користь і відбивати нашу країну від цих загарбників, бо вже один раз вони прийшли до мене додому, другий раз я цього не дозволю. Я так всім і говорив, що якщо буде евакуація, я залишатимусь до останнього.
Рішенню Дмитра вступити до бойового підрозділу колеги не здивувалися.
- Ми не могли стояти осторонь того, що відбувається в країні, хотіли допомогти, зробити свій вклад в захист нашого суверенітету та Батьківщини. Разом з Дімою та іншими побратимами поїхали в Київ, також разом несли службу на півдні України - в Миколаєві. Він був у нас і медиком, і стрільцем, разом виїжджали на бойові позиції. Можу сказати про нього, що він дисциплінований, хоробрий, надійний, - пригадує ті події командир роти тактико-оперативного реагування Управління патрульної поліції Черкаської області Ігор Миколаєнко.
"Буду там, де я найбільше потрібний"
Дмитро воював у Миколаївській, Херсонській, Харківській та Донецькій областях. Наразі він боронить Україну на Торецькому напрямку. Уже в ролі аеророзвідника.
- Спочатку я був бойовим медиком, потім мене перевели на заступника командира роти піхоти, коли ми виконували бойові завдання на Донецькому та Харківському напрямках. Після цього я перейшов до аеророзвідки. Мені було це цікаво. Наша група спеціалізується саме на ураженнях: ми робимо боєприпаси, які потім скидаємо на голови рускіх. У мене позиція така: я буду там, де я найбільше потрібний. Якщо буде більша потреба в наданні медичної допомоги, я буду це робити, якщо ж зараз я важливіший в аеророзвідці - я буду тут.
Рідні Дмитра - батько та брат - також стали на захист України.
- Для мене дуже важливо знищувати ворогів ще й тому, що в мене рідні теж беруть участь в бойових діях. Брат воював у штурмовій бригаді та отримав поранення, батько - служить досі. Тому для мене це вже особисте. І також дуже важливо не пускати ворога до наших позицій.
“Док” пригадує, що в 2014 році багато знайомих з Донеччини перейшли на бік росіян. Проте на фронті з ними зустрічатися йому не доводилося.
- Звісно, наше спілкування з такими людьми одразу припинилося. На лінії фронту зі “старими знайомими” зустрічатися не доводилося. Але якби зустрілися, то вихід був би тільки один, і вони б програли.
На війні підрозділ, у якому служить Дмитро, ліквідовував і російських поліцейських.
- У росіян був Мелітопольський спецназ, «Кабал». Це ті, з якими ми стикалися особисто і знищували їх. Були, так, шеврони я забирав. Але спілкуватися з ними не доводилося.
"Найбільший талісман - моя дружина"
За час війни у Дмитра з’явилися свої талісмани. За них, каже, відповідальна його дружина Вікторія.
- Ось перший, другий, третій, четвертий, - поліцейський показує браслети на руці. - На грудях - п'ятий. Годинник теж талісман, бо його дружина подарувала. Вона все це купує, святить. Іконок в мене вже скільки, що в не в кожній церкві, мабуть, стільки є. Одну мама дала, решту - дружина. У кожній броні, в кожній кишені, в кожній курточці є якийсь талісман. Але найбільший мій талісман - моя дружина, яка постійно підтримує мене. До служби я був таким скептиком, ні в що не вірив. А коли все у тебе летить, все горить, то вже починаєш вірити у всіх богів.
Дмитро та Вікторія одружилися рік тому. Познайомилася пара в інтернеті ще у перший рік повномасштабної війни.
- Так вийшло, що в нас було багато спільних знайомих, хоч один одного ми не знали. Спочатку спілкувалися з ним онлайн, а коли він повернувся у відпустку - зустрілися віч-на-віч, - розповідає Вікторія. - Коли Діма на фронті я, звісно, хвилююся. За можливості він мені постійно відписує, щоб я розуміла, що з ним все добре. Як наші військові захищають нас, так і ми маємо їх підтримувати. Діма уміє цінувати людей. І під час служби, і в особистому житті. В нього завжди є повага до жінки та в цілому до своєї сім’ї, рідного дому.
Пріоритетна ціль для ворога
Українські аеророзвідники зараз - пріоритетна ціль для ворога, говорить “Док”, адже вони не дають росіянам вільно почуватися та накопичувати сили.
- Обстріли часто відбуваються під час евакуації. Російські військові також дуже люблять нас обстрілювати саме в перезмінку, коли ми міняємося. Тоді в нас летить все, що тільки може. Звісно, на війні були моменти, коли здавалося, що вже все, але за рахунок злагоджених дій побратимів ми завжди якось вибиралися з будь-яких ситуацій.
Потреба в аеророзвідниках на фронті наразі також велика.
- Потреба в людях на будь-якому напрямку, в будь-якому підрозділі зараз дуже велика, бо ця орда, здається, просто нескінченна. Тому чим більше в нас буде людей, які будуть долучатися до цієї нелегкої військової справи, тим краще. Будь-яка допомога потрібна: дрони паяти, гранати крутити. Бо це все лягає на плечі тих, хто зараз на “передку”. Але ми справляємося.
"Чим тяжчий шлях, тим він більш правильний"
Під час відпусток Дмитро продовжує викладати тактичну медицину. Нещодавно таке заняття він провів для патрульних, зокрема розповів про порядок надання першої медичної допомоги в зоні вогневого контакту та евакуацію пораненого. Дмитро спирається на власний досвід, отриманий у зоні бойових дій.
- Поліцейські у своїй роботі часто стикаються з ДТП, ворожими обстрілами, на жаль, і їм дуже важливо вміти рятувати життя, бо першими на допомогу прибувають саме поліцейські, медики, ДСНС. А якщо, наприклад, є багато постраждалих, медики можуть не встигати всім допомогти, а час - це чиєсь врятоване життя.
На курсах “Док” навчає алгоритмів AVPU та MARCH.
- Це той мінімум, який необхідний, щоб врятувати життя і щоб травмована людина "дотягнула" до професійної медичної допомоги. Найбільші "вбивці" - це критичні кровотечі, коли людина втрачає великий об'єм крові, а також відсутність дихання. Ці алгоритми розраховані саме так, щоб першочергово надати допомогу в критичних ситуаціях, - розповідає “Док”.
Дмитро каже, що не шкодує про шлях, який обрав для себе.
- Я розумію, що чим тяжчий шлях, тим він більш правильний. А зараз мрія у мене тільки одна - закінчити війну, бо вже дуже важко. Хочу, щоб мої майбутні діти ніколи не бачили війни та не чули, як розриваються бомби.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
