На Черкащині запроваджують європейські стандарти медичних оглядів працівників: відтепер відповідальність за здоров’я колективу та контроль шкідливих умов праці повністю покладено на роботодавців.
Новий порядок МОЗ, що прийшов на зміну застарілим нормам 2007 року, зобов’язує підприємців самостійно визначати категорії персоналу для обстежень та зберігати результати експертиз упродовж 45 років.
Деталі впровадження реформи та поточну ситуацію в регіоні обговорили під час брифінгу в Черкаському обласному центрі контролю та профілактики хвороб. У зустрічі взяли участь представники Держпраці, медики та місцеві роботодавці.
Генеральний директор ДУ «Черкаський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ», головний державний санітарний лікар області Володимир Папач навів статистику: впродовж 2020–2025 років кількість професійних захворювань на Черкащині дещо знизилася. Зокрема, торік зафіксовано лише один такий випадок — захворювання медичного працівника на туберкульоз.
Очільник установи зазначив, що новий Наказ МОЗ №1393 фактично адаптує українське законодавство у сфері охорони праці до європейських стандартів.
«З 2007 року медогляди регламентував наказ №246, який вже давно потребував серйозних змін. Тепер основний акцент зміщено на те, щоб роботодавець був реально зацікавлений у здоров’ї свого колективу, — підкреслив Володимир Папач. — Згідно з документом, саме роботодавець має подавати списки осіб, які підлягають обов’язковому огляду».
За словами фахівця, упродовж 2023–2024 років в області провели майже 8,5 тисяч моніторингових досліджень умов праці. У понад 9% випадків виявили відхилення від санітарних регламентів. Найчастіше йдеться про перевищення гранично допустимих концентрацій шкідливих виробничих та хімічних речовин на робочих місцях.
Заступниця начальника відділу з питань гігієни праці Управління інспекційної діяльності в Черкаській області Любов Ткаченко пояснила: відтепер роботодавці мають самостійно складати порядок проведення медоглядів. Фахівці управління готові надавати консультації щодо визначення категорій працівників, які підлягають обов’язковому обстеженню.
Згідно з новим наказом, контроль за шкідливими умовами праці суттєво посилюється:
- Роботодавці зобов’язані проводити лабораторні дослідження для профілактики та раннього виявлення профзахворювань.
- Про переведення на роботу зі шкідливими факторами працівника мають попередити не пізніше ніж за два місяці.
- Заключний акт медогляду тепер зберігатиметься 45 років, що дозволить звертатися до висновків попередніх експертиз навіть через десятиліття.
Любов Ткаченко також констатувала зниження активності бізнесу: минулого року до органів Держпраці щодо медоглядів звернулися лише 648 підприємців. Ця цифра залишається сталою (в межах 600–700) упродовж останніх років, що фахівці пов’язують із тимчасовою відсутністю перевірок.
Про проблему дефіциту кадрів на брифінгу заявив головний позаштатний спеціаліст із питань профілактики профпатологій Управління охорони здоров’я Черкаської ОДА Володимир Дроботенко. Наразі в області діє 30 комісій для проведення оглядів, проте бракує вузькопрофільних спеціалістів.
«Аби розв’язати цю проблему, на базі Черкаської медичної академії розпочалися тримісячні курси з професійної патології. Це дозволить підготувати необхідну кількість кадрових експертів для регіону», — повідомив Володимир Дроботенко.
Також він наголосив на важливості цифровізації процесу. Відмова від паперового документообігу дозволить унеможливити стороннє втручання в результати оглядів, а заключні акти автоматично надходитимуть до органів Держпраці та Центру контролю за професійними хворобами.
Обов'язковий моніторинг психічного здоров’я: що це означає на практиці?
Разом із новими правилами медоглядів в Україні офіційно запрацювала система моніторингу психічного здоров’я. Фахівці наголошують: це не «контроль за особистістю», а інструмент для формування державної стратегії допомоги.
Як це працює? Інформація збирається з різних джерел: медичних закладів, сімейних лікарів, соціальних служб та спеціалізованих центрів. Дані аналізуються виключно у знеособленому вигляді — прізвища пацієнтів та конкретні історії хвороб залишаються конфіденційними.
Під час брифінгу в Черкасах експерти підкреслили, що в умовах тривалого травматичного досвіду війни такий моніторинг необхідний для правильного розподілу ресурсів: розуміння того, де саме бракує спеціалістів та які громади Черкащини потребують посиленої психологічної підтримки.
Хто зобов’язаний проходити медогляди за новими правилами?
Новий Порядок поширюється на всіх роботодавців (юридичних осіб та ФОП) і найманих працівників. Обов’язковому огляду підлягають:
- працівники на важких роботах та у шкідливих чи небезпечних умовах (шум, вібрація, хімія, радіація);
- персонал, що потребує професійного добору;
- особи до 21 року;
- працівники зі змінним або нічним графіком роботи.
Важливо для роботодавців: до 1 грудня поточного року необхідно подати до територіальних органів Держпраці перелік працівників, які підлягають медогляду, та перейти на нові форми звітності.
Нові норми є, а методології бракує
Попри те, що закон уже набрав чинності, черкаські роботодавці опинилися в неоднозначній ситуації. Чіткі обов'язки визначено, проте покрокової інструкції щодо їх виконання досі немає. Саме на відсутність детальної методології звернули увагу учасники зустрічі.
У Черкаському обласному центрі контролю та профілактики хвороб запевнили: механізм впровадження опрацьовуватимуть поступово. Для бізнесу регіону планують провести серію спеціальних тренінгів.
Натомість черкаські роботодавці готові звернутись до Уряду ще і з відповідними листами-вимогами конкретизувати положення нового Закону.
Тетяна Балякіна
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
