Вони не бояться змін та працюють з великим ентузіазмом і енергією. У них є своє бачення майбутнього, яке вони обирають для себе та держави. І якщо вірити в те, що українські реформи починають свій рух на місцях, то цих людей можна назвати провідною ланкою нашої держави. Наймолодші керівники, які працюють у держсекторі та бюджетних установах, поділилися своїми досягненнями, турботами та ідеями щодо майбутнього розвитку своєї галузі, повідомляє "ВІККА".
Наймолодшому директору школи на Черкащині 29 років. Олександр Муковіз працює у загальноосвітній школі села Нестерівка Маньківського району з 1 вересня 2015 року. Він очолив заклад, в якому сам колись навчався. Наразі у його підпорядкуванні 17 вчителів, а в школі навчається 60 учнів.
Він каже, що найважчим етапом на роботі для нього були перші місяці на новій керівній посаді.
- Хотілося бути не гіршим за свого попередника, утримувати процеси роботи школи на пристойному рівні. А також сприяти тому, щоб наші учні займали перші місця на олімпіадах та конкурсах, – зазначає Олександр Муковіз.
29-річний Ігор Семенюта каже, що ще зі шкільних років прагнув відстоювати закон і порядок. З 15 грудня 2015 року він очолює Драбівський відділ Золотоніської місцевої прокуратури Черкаської області та має у підпорядкуванні 6 осіб. Він перший у родині, хто зв’язав життя з юриспруденцією. Незважаючи на це, досвіду молодому прокурору не займати. Навесні поточного року він подав свою кандидатуру на посаду керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області. При проходженні тестування черкащанин набрав найбільшу кількість балів, обійшовши своїх конкурентів.
- Не можу сказати, який мій робочий день був для мене найважчим. Вони всі складні та напружені. Адже вдень доводиться відвідувати у середньому по 4 суди. Вони розташовані в різних місцях. Тож тільки півдня витрачаю на дорогу. Загалом беру участь приблизно у 20 судових справах щотижня, – пояснює прокурор.
Каже, що якби був шанс змінити щось у системі, в якій він працює, то відкрив би більше можливостей та кадрових перспектив для молодого покоління.
Наймолодшому сільському голові України Артему Кухаренку 24 роки. Він очолює громаду села Подільське Золотоніського району. У нього в підпорядкуванні 8 осіб. Коли балотувався на посаду сільського голови, був ще студентом.
Селяни завдячують йому за безкоштовний Wi-Fi, відремонтовані дороги, освітлення на вулицях та укомплектовані навчальні заклади.
Сам же Артем Кухаренко каже, що інколи відчуває себе завгоспом і те, що йому вдається зробити, – лише верхівка айсбергу від необхідного. До того ж він зізнається, що дуже довго не міг звикнути до своєї посади.
- У минулому році зробили дорогу, але вона вже почала руйнуватися. Тож ми вже не так радіємо цьому. Чогось глобального, як, наприклад, створення нових робочих місць, я ще не зробив. Поки що тільки рухаюсь у цьому напрямку, – розповідає Артем Кухаренко.
За його словами, найважчий день у його роботі означений страшним буревієм, що прокотився селом 1 липня цього року.
- У нас дуже постраждав дах приміщення сільської ради. Буквально вчора закінчили ремонт. Залатали все металочерепицею, – каже сільський голова.
На його переконання, сьогодні країні вкрай необхідно змінити систему освіти. Щоб молоді люди вивчали тільки ті предмети, які допоможуть їм у житті.
У минулому черкаська, а тепер київська 19-річна студентка Вікторія Сісецька донедавна була секретарем Комітету антикорупційної діяльності та кадрової політики Громадської ради при Міністерстві освіти і науки України. До того ж вона є членом Громадської ради при Мінмолоді та спорту.
Та найбільше дівчина пишається своїми досягненнями поза стінами державних установ. Адже активна студентка юрфаку задіяна в різних громадських проектах та ініціативах, які активізують молодь.
- Проводжу тренінги, займаюся антикорупційною діяльністю. Наприклад, у Черкасах ми неодноразово боролися із трудовими семестрами і примушуванням студентів сплачувати благодійні внески. Нам навіть довелося залучати поліцію, – пояснює черкащанка.
Вона теж підкреслює, що освіта в Україні потребує реформування. Особливо це стосується вишів.
- Скоротили кількість предметів, але все одно студенти вивчають не те, що їм потрібно. Отримують навички, які не можуть застосувати на практиці. До того ж молодь не впевнена, що після вишу буде затребувана на ринку праці. В Україні розроблені стратегії щодо розвитку молоді, але на місцях вони не реалізуються. Громадськість має це якось контролювати, – пояснила вона.
Заступник головного лікаря з хірургії Третьої міської лікарні Черкас 36-річний Олександр Медюлянов на посаді вже 4 роки. У його підпорядкуванні 500 осіб. Він є одним із наймолодших лікарів-керівників на Черкащині.
Незважаючи на те, що у родині нейрохірурга ніхто не пов’язаний з медичною галуззю, про своє покликання він знав ще з дитинства.
- Про те, що буду лікарем, розумів ще у шкільні роки. Ходив допомагати у лікарні, був там на практиці. Я нейрохірург – це головне. Керівна посада здебільшого як хобі. Найбільше мене мотивує у роботі те, що є можливість допомагати людям, – каже лікар.
Операції, які він проводить, можуть тривати до 5-ти годин поспіль. Але він зізнається, що найскладнішим для нього було і є оперування новонароджених.
- Коли доводиться оперувати діток, яким усього кілька днів від народження, це важко морально. Відчуваю величезну відповідальність, – пояснює хірург.
Він вбачає у вітчизняній медичний галузі багато недоліків. І перше, з чого, на його думку, треба починати зміни, – це надання лікарням можливості розподіляти кошти, що їм виділяються. Тобто надати медичним закладам більше фінансової самостійності.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
