Наближається день, коли нам нічого буде дати армії, – черкаські волонтери

11 грудня 2015, 08:38

2015-03-17-4Падіння рівня життя дошкульно вдарило по добробуту українських родин і рикошетом зачепило армію. Прості громадяни зубожіють, ресурси підприємців вичерпуються, а допомога армії, відтак, слабшає. «Якщо така тенденція збережеться, незабаром може настати день, коли нам нічого буде дати армії», - говорять волонтери. Корупція і бідність – головні вороги друзів армії.

З перших днів російської агресії на Сході, на допомогу захисникам України прийшли волонтери. Держава не могла задовольнити елементарні потреби війська, тож турботами про національну армію почав перейматись народ. В усіх куточках країни з’явились друзі армії – волонтери, які працювали не покладаючи рук. Збирали і передавали на фронт продукти, одяг, взуття. Нерідко купували і давали армії навіть дороге обладнання і транспорт. Газети рясніли заголовками, з яких випливало, що волонтери купують для військових не тільки їжу, воду та одяг, але й тепловізори, прилади нічного бачення, машини і в тому числі повнопривідні вантажівки, і навіть пікапи та легкоброньовані автомобілі для створення мобільних вогневих точок. Чимало таких пікапів черкаські волонтери пригнали із берегів туманного Альбіону, де придбати їх допомагали англійські волонтери – громадяни Великої Британії, вихідці із України.

Потреби армії не змінились. Зменшились можливості волонтерів

Та, окрім війни, Україну спіткало і інше лихо – економічні негаразди, що їх спричинила та ж війна в купі із неподоланою корупцією та недолугим керівництвом країною.

Різке падіння рівня життя в країні не могло не позначитись і на допомозі армії, яку збирають волонтери.

- Потреби нашої армії не змінились від часів другої-третьої хвилі і по сьогодні. Але суттєво зменшились наші можливості у сенсі допомоги. Люди збідніли. Це видно навіть по тому, що вони купують у магазинах для себе. Значно побіднішали і підприємці. Їх ресурси добряче «викачали» вибори. Та й загальне падіння рівня життя їх теж не оминуло. Допомоги у бізнесу просять всі й з усебіч, але тепер допомагати вони можуть далеко не всім. Якщо рівень життя падатиме і далі, то може настати день, коли нам нічого буде дати армії, - говорить відома черкаська волонтерка, координатор Центру допомоги армії Оксана Циганок.

Військові просять у волонтерів сухі пайки, паштети, печиво, консервацію, згущене молоко, питну воду. У деяких частинах скаржаться на нестачу круп. Нині про таке дивно чути, бо державне постачання армії стало значно кращим.

- Ми помітили, що із такими проблемами найчастіше звертаються військові частини, де командир не на своєму місці. А ще є такі командири, яким легше попросити щось у волонтерів, аніж морочитись і замовляти необхідне на складах ЗСУ, - поділилась волонтерка.

Військовим, із огляду на холодну пору року, потрібні теплий одяг, взуття, рукавиці, шкарпетки. Солдати отримали від держави теплу форму, але, зазвичай, по одному комплекту на кожного, а цього замало. За вологої погоди одяг швидко намокає, випрати чи просушити його в умовах передової досить проблематично, а сухого на зміну немає.

Потрібні армії також бензопили, буржуйки і сухий спирт для них, генератори тощо.

Не всі солдати дружать із совістю

Повертаючись додому далеко не всі вояки віддають дороге обладнання тим, хто прийшов на зміну. В основному армія отримувала тепловізори, прилади нічного бачення тощо від волонтерів. На жаль, серед тих, хто потрапив під демобілізацію, є й ті, хто замість того, аби передати дорого вартісне обладнання своїй зміні, забирають його собі. Крадуть, інакше кажучи.

Тепловізори та прилади нічного бачення, придбані волонтерами, легше привласнити, ніж обладнання, видане армією. За все отримане в армії треба звітуватись. А за волонтерське – ні. Тож, відслуживши своє, дехто із військових вважає, що має право користуватись цим обладнанням у мирному житті як своїм. Із приладом нічного бачення чи тепловізором зручно ходити на рибалку чи полювання.

Були випадки, що автомобілі, передані черкаськими волонтерами на фронт, довгий час їздили Черкащиною.

Часто забрані речі солдати продають, у тому числі і волонтерам.

- Прикро бачити ринок бувших у використанні речей, потрібних армії, у часи, коли йде війна. Трапляється, що і волонтери купують у демобілізованих тепловізори, бо ті продають їх за значно нижчою ціною, ніж нові. Тобто, є питання до совісті тих військових, що торгують «беушним» обладнанням, замість того, щоб його віддати тим, хто прийшов на їхнє місце, - зазначила Оксана Циганок.

Люди більше довіряють волонтерам, ніж державі

Корупційні схеми, які існують у сфері забезпечення війська, добряче підірвали довіру людей до державних структур, які збирають допомогу армії. Народ майже втратив віру в те, що віддане ними в армію, взагалі доходить до місця призначення. Якщо спочатку війни громадяни охоче передавали допомогу армії через державні структури, то тепер намагаються контактувати виключно із волонтерськими організаціями, яким вірять.

Серед причин, на думку волонтерів, відсутність прозорості і слабкий контроль у питанні використання коштів, зібраних державними структурами для армії.

Волонтерам же народ вірить. Їх легше контролювати. Добросовісні волонтерські організації, щоб не породжувати підозри, зазвичай взагалі відмовляються від грошей. Вони радше візьмуть речі, ніж готівку. Чесні волонтери також пропонують спонсорам разом із ними їздити на фронт, щоб вони на власні очі переконались, що зібрана допомога доставлена туди, куди слід.

Олександр Немеш

Вгору