У межах Національного заповідника "Батьківщина Тараса Шевченка", поблизу села Шевченкове на Звенигородщині, відбулася презентація реконструйованого вітряка, який бачив підлітком Тарас Шевченко і про якого він згадував у своїх “Гайдамаках”.
Цей унікальний об’єкт культурної спадщини Черкащини допомогли відновити благодійники компанії МХП. Зокрема, Благодійний фонд "МХП-Громаді" разом із соціальними партнерами — ГО "Екологічний Рух Черкащини" та ГО "Чужих бід не буває".
Презентація підсумків першого етапу робіт з відновлення вітряка складалася із двох частин: знайомства з унікальним об’єктом культурної спадщини та долучення дітей військовослужбовців до пізнавальної екскурсії.
Загалом 50 дітей з Катеринопільського та Лисянського районів отримали можливість відвідати літературно-меморіальний музей Тараса Шевченка в селі Шевченкове та Моринський меморіальний комплекс.
Реконструйований вітряк - єдиний, що залишився від цілого комплексу вітряків. За свідченнями, колись найвищу точку околиць села Шевченкове прикрашали 28 вітряків. На жаль, серед них зберігся лише один, але й він не витримує природних катаклізмів: під час буревію вітряк втратив крила.
Проєктний менеджмент з відновлення вітряка здійснила команда ГО "Екологічний Рух Черкащини". Кошти на реалізацію першого етапу проєкту з реконструкції вітряка-млина виділив БФ “МХП-Громаді“. Загалом - 300 тисяч гривень.
Директор департаменту корпоративної та соціальної відповідальності Павло Мороз зазначив, що компанія МХП від початку повномасштабного вторгнення в Україну російських окупантів не зупинила виробничої діяльності. До того, продовжила свою соціальну місію та сфокусувала увагу на всебічній підтримці військових та членів їхніх родин.
- Стартувала програма “МХП-поруч” саме для підтримки військових та їхніх родин, що мешкають в межах населених пунктів, де є виробнича діяльність МХП. Також працівників компанії, які нині боронять країну від агресора. Нинішній комплексний захід є одним із етапів цієї програми, - розповів Павло Мороз. - Ми вважаємо цей проєкт одним із стратегічних напрямів роботи, яку реалізуємо через БФ "МХП-Громаді". Він також спрямований на збереження нашої багатої культурної спадщини. Адже ні для кого не є секретом той факт, що внаслідок довготривалого перебування України в тенетах СРСР усе українське паплюжилось, перекручувались історичні факти та знецінювались історичні постаті. Нині ми усі разом намагаємось відтворити справедливість та зберегти для наступних поколінь наше культурне багатство.
Директорка БФ "МХП-Громаді" Тетяна Волочай розповіла, як фонд співпрацює з громадськими організаціями. Зокрема, схвалює їхні ініціативи та підтримує фінансово.
- Є у нас власні проєкти зі збереження історичної та культурної спадщини. Так, цього року ми надали допомогу кільком музеям, які працюють на теренах Черкащини. Це музей В’ячеслава Чорновола в Єрках Катеринопільського району, Василя Симоненка в Черкасах, Василя Стуса, - акцентувала Тетяна Волочай. - Сьогодні, великий попит на історію, на історичну правду, на переосмислення нашої духовної спадщини. Бо саме в цей історичний момент Україна виборює право на національну ідентичність. Важливо зберігати та поновлювати пам’ятки культурної спадщини, долучати до того молодь і через молодь будувати нову незалежну країну. Ми це робимо на партнерських умовах з багатьма громадськими організаціями. Так, наприклад, з ГО "Екологічний Рух Черкащини" та ГО "Чужих бід не буває". Ми влаштували спільну презентацію першого етапу з відновлення двохсотрічного вітряка та спільну екскурсію історичними місцями, пов’язаними з життям Тараса Шевченка.
Керівник ГО "Чужих бід не буває" Іван Полудень пояснив, що його громадська організація утворилась лише чотири місяці тому. Проте активно долучилась до соціальних проєктів.
- Сьогодні провели велику екскурсійну програму для діток військових. Це перша така проба. Яка, я впевнений, вдалася. Тож маємо продовжувати і влаштовувати подібні цікаві та пізнавальні заходи для дітей всієї нашої області, - зауважив він.
Інформацією щодо подальшої долі вітряка поділився голова ГО "Екологічний Рух Черкащини" Вадим Льошенко. Він розповів, що вітряк, який дивом зберігся, насамперед є унікальною спорудою. Він свого часу мав механізм, який повертав його до вітру. Це було таким собі досягненням технічного прогресу. Отже, для того, щоб повністю відновити вітряк, потрібно досконало вивчити цю технологію. Задля цього представники організації ретельно вивчали голландський досвід побудови подібних вітряків, відвідали музеї на Чернігівщині та Сумщині. Слід враховувати й те, що колись такий вітряк-млин працював цілодобово.
- Ми на першому етапі поновили крила: виготовили їх з дуба та скріпили металевими скобами для більшої стійкості, - пояснив Вадим Льошенко. - Нині продовжуємо вивчати дію поворотного механізму. Будемо прагнути того, щоб вітряк врешті став функціональним. Для цього потрібно ще й поновити жорна. Цілком можливим є те, що з часом вітряк по-справжньому оживе.
Своєю чергою генеральна директорка Національного заповідника "Батьківщина Тараса Шевченка" Людмила Шевченко звернула увагу, що вітряк є частиною об’єктів, які в своїх екскурсійних програмах пропонує заповідник. Мало хто знає, що одним із родинних занять родини Тараса Шевченка якраз було млинарство.
За словами Людмили Шевченко, насправді вітряки колись були центром комунікації. Тут спілкувались, дізнавались про останні новини селяни. А ще вітряки в свідомості українців були наділені містичними властивостями. Підтвердженням тому є численні перекази.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
Добре що МХП профінансував роботи по реконструкції вітряка. Якби ще прфінансували ремонт доріг по селам Моринці і Шевчекове які розвалені їхніми важкивими машинами. Там можна проїхати тільки волами як було при Тарасові. Тому вітряк якраз своєчасно відтворений