Село Родниківка розташоване поблизу Умані. Головною пам’яткою села є церква Святої Параскеви – красивий, типовий для початку 20 століття храм, зведений у "цегляному" стилі на місці дерев’яної церкви, де за документальними джерелами правив священик-упир. Про це повідомляє "Вечірня Умань" із посиланням на "Рrogolovne.ck.ua".
У радянські часи церква була частково зруйнована, але в 1990-ті роки сільська громада її відновила. Нині це пам’ятка архітектури місцевого значення.
До 1946 року село мало назву Війтівка, але не сподобалась така назва партійному керівництву, вирішили – нехай буде Родниківка, бо родників (джерел), які живлять уманську Кам’янку, тут багато. Ось що писав про Війтівку Лаврентій Похилевич у своїх "Сказаниях…":
"Войтовка, село в 5-ти верстах от города Умани, при вершинах того ручья, который в Царицыном саду наполняет пруды и фонтаны. Жителей обоего пола 921. Церковь Параскевская, деревянная, неизвестно в каком году построенная; земли имеет 35 десятин Жалованье причту назначено 194 рубля".
Із дерев’яною церквою була пов’язана цікава історія, яку донесли до нас архівні номери "Киевской Старины": На Киевщине завсегда было полно упырей. Особенно во времена эпидемий. В 1770 году в селе Войтовка под подозрение в упырстве попал приходской православный священник. Косвенные улики, свидетельские показания жены и кухарки уличили в нём упыря, регулярно бродящего ночами по селу и “надыхуе” в окна болезни, а также приводящего домой мёртвую сестру и других покойников. Попа-упыря проткнули колом и живьём зарыли в землю. Моровое поветрие вскоре после этого затихло. Тем не менее перед польским судом предстал только один из участвовавших в убиении попа – Леско Ковбасюк, по причине смерти всех остальных. Как считает анонимный автор статьи, Ковбасюка отпустили потому, что польским судьям было глубоко наплевать на убийство “схизматицкого” попа, особенно после всех этих гайдамацких восстаний. Убійство упыря въ Кіевщин? во время чумы 1770 года. // Кiевская Старина. 1890. № 2. С. 338-341.
Ось такі жахи коїлися у Війтівці (Родниківці) у післягайдамацькі роки. А правив той "упир" у храмі, який стояв на місці сучасної Родниківської церкви. Виходить, що одні храми стають відомими завдяки священикам праведникам, а інші – через упирів та усяку нечисть.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
