1 – “платна” територія, про яку попереджаються відвідувачі; 2 – територія перед парканом, на якій також вимагають кошти
Люди, які представляються працівниками пляжу "Живчик", вимагають із відвідувачів зони відпочинку кошти за право полежати під стаціонарними парасолями. За словами "працівників", година такого “задоволення” в тіні коштує 5 гривень, пише Інфоміст.
В основному відпочиваючі сплачують кошти без зайвих запитань. “П’ять гривень не шкода”, – каже літня жінка під парасолею. Коли ж дехто з відвідувачів просить хлопців аргументувати свої вимоги або ж продемонструвати документи, зазвичай ті нічого не відповідають або просять перейти на інше місце.
Свої дії хлопець в помаранчевому і з блокнотом, куди він записує “проплати”, пояснює тим, що пляж є “орендованим”.
– Година відпочинку під зонтом коштує 5 гривень, 2 – 10, 5 годин – 15 гривень, – розповідає хлопець. – Платять люди. Правда, обурюються постійно. Буває, ідуть в інше місце. Всі документи є. Паспорт пляжу є. Це пляж орендований, він міської ради, – пояснює хлопець.
Подібні вимоги від працівників пляжу є прямим порушенням закону і конституційних прав громадян України.
– Жодних платежів за користування пляжем, доступу до води власники пляжів не мають права вимагати. Це пряме порушення закону, – заявляє головний муніципальний інспектор міста Олександр Давиденко.
Рішенням Черкаської міської ради частина прибережної захисної смуги пляжу “Митницький”, а саме пляж “Живчик”, закріплена за приватним підприємством.
Черкаський юрист Людмила Бордунос розповідає, що розміщення "стаціонарних" тіньових грибків дозволено на пляжах для комфорту відпочиваючих та забезпечення привабливості пляжу для людей. В той же час, нормативними актами України не дозволено збирати плату за перебування під такими грибками.
- Відповідно до статті 88 Водного Кодексу України у разі надання права користування пляжною зоною користувачі зобов’язані забезпечити безперешкодний та безоплатний прохід вздовж берега моря, морської затоки чи лиману. У межах населених пунктів місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування виділяються та облаштовуються пляжні зони для безперешкодного та безоплатного користування. Отож, будь-яке збирання плати за перебування на пляжі, тобто знаходженні на території пляжу під тіньовим грибком в тому числі, є порушенням ст.88 Водного Кодексу України, – наголошує юрист.
Зазначимо, що на “Живчику” вже давно існує так звана “платна зона”: ділянка на березі, огороджена невеликим білим парканом. Правда, порівняно з минулими роками, цього літа вона розрослася в кілька разів, фактично забравши значну частину найкращої території прямо біля річки. Для того, щоб втрапити “за паркан”, відвідувачу необхідно обов’язково орендувати шезлонг або парасолю (або в комплекті), заплативши за це певну суму коштів. Попередження про те, що зона є платною, розташоване біля паркану.
– Паркан тимчасовий, тому не можна сказати, що на нього якийсь там дозвіл потрібний. Це розбірна конструкція, зону відгороджувати не заборонено. Це зональність – вона можлива, але брати кошти за це не можна, – пояснює Олександр Давиденко.
Людмила Бордунос наголошує, що брати кошти за оренду шезлонгів "пляжники" мають право, але при цьому вони не можуть заборонити людям "за парканом" розташуватися на власній ковдрі, тобто без шезлонга. Юрист звертає увагу на те, що територія пляжу, в тому числі і за парканом, є безкоштовною, згідно із законом. –
Люди мають право викликати поліцію та писати заяву про порушення їхнього права безперешкодно користуватись пляжем, – резюмує пані Людмила.
Питання фактичного присвоєння пляжів вже доволі довго є об’єктом численних дискусій. Про те поки що далі розмов діло не йде і на законодавчому рівні ця справа “застопорилась”.
Надважливий законопроект про безперешкодний доступ громадян до водойм припадає пилом на полицях ВРУ. Закон був ухвалений у першому читанні ще в лютому 2015 року, після чого вже майже півтора року чекає на внесенян правок і розгляд у другому читанні.
Згідно з проектом закону, не допускається обмеження загального водокористування, зокрема заборона купання та плавання на човнах, у зв’язку з наданням земель прибережних захисних смуг (пляжної зони) в користування юридичним або фізичним особам.
Огорожі або інші конструкції, які перешкоджають доступу громадян до узбережжя водних об’єктів, підлягають демонтажу протягом двох місяців з дня набуття чинності закону.
Варто додати, що територія, на якій розташований пляж "Живчик", орендується ТОВ ВАІС.
Засновниками підприємства є Черкаська облрада, віце-президент Черкаської обласної асоціації пляжних видів спорту Володимир Будило (йому належить найбільша частка підприємства, він же і кінцевий бенефіціарний власник, – ред.), його родичка Оксана Володченко, а також Ірина Колядко, що є членом родини депутата Черкаської міськради від "УДАРу" (2014-2015) Богдана Колядка.
Сам Богдан Колядко, який на минулих виборах балотувався до міськради від “Народного контролю” є віце-президентом Черкаської обласної асоціації пляжних видів спорту. Він входив до складу засновників ТОВ "ВАіС" протягом 2008-2012 років. Донедавна він був і директором цієї фірми.
Зв’язатися із Богданом Колядком видання не вдалося. Проте ми відкриті для спілкування і готові опублікувати грунтовний коментар з приводу ситуації, що склалася.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
