Рештки скелетів людей, похованих тисячоліття тому, давній посуд, прикраси, зброя, залишки осель – це лише дещиця того, що приховує земля під ногами. Наше місто багате на археологічні знахідки, більшість з яких можна побачити в музеях міста, а незабаром – і в новому Черкаському міському археологічному музеї Середньої Наддніпрянщини, пише in.ck.ua.
У Черкасах можна знайти пам’ятки всіх епох
На місці, де ми живемо, у пізньому палеоліті (понад 12 тисяч років тому) була тундра, а на південь від Києва стояв льодовик. Тут водилися представники викопної мегафауни: тури, шерстисті носороги, мамонти, гігантські олені. Люди, вполювавши мамонта, могли перенести до табору лише частину м’яса, яке зберігали у своєрідних "холодильниках" – видовбаних у промерзлому ґрунті ямах. Рештки туші об’їдали хижаки. Після цього давні люди забирали ще й кістки та робили з них житла, знаряддя праці, використовували як паливо для вогнищ.
- Я проводжу дослідження в Черкасах уже близько 20 років і можу сказати, що тут археологічно представлені всі часові періоди – від кам’яного віку до пізнього середньовіччя. На території міста є понад 20 пам’яток археології. З найдавніших часів ми знаходили тут і кості викопних тварин, які розсипалися прямо у нас в руках, і примітивні кам’яні знаряддя того часу. У часи до появи людства на місці сучасних Черкас сотні мільйонів років тому було море, тож з динозаврами нам "не щастить", їх ми ще не знаходили. Прості черкасці теж можуть відшукати "палеонтологію" прямо в себе під ногами. На черкаському пляжі люди часто знаходять зуби викопних акул. Зазвичай вони невеличкі, а ось мій колега Михайло Сиволап якось показував 5-сантиметровий зуб велетенської акули, - розповідає черкаський історик і археолог, кандидат історичних наук каже Дмитро Куштан.
Всі події стародавнього життя лишили по собі пам’ятки на території нашого міста. За словами науковця, у районі Дахнівки знаходили залишки поселення часів мезоліту з дрібними крем’яними знаряддями: ножами, скребачками, вістрями стріл тощо. В Соснівці є багатошарове городище Василиця (доби пізнього енеоліту та зарубинецької культури). У Василиці на межі IV-III тис. до н. е. жило населення, які займалися розведенням худоби. Тут під час розкопок знаходили кераміку пивихинської культури, її залишили племена скотарів – сучасники трипільських племен на заході Черкащини та Канівщині.
З бронзової доби (III–II тис. до н. е.) на території міста залишилися поселення і кургани. В Черкасах було чимало курганів, які зараз, на жаль, практично всі зруйновані. Із залізного віку (І тис. до н. е. – V ст. н. е.) у місті є поховання, поселення та городища скіфського часу, пам’ятки зарубинецької культури, поселення та могильники черняхівської культури (один із найбільших – "Черкаси-Центр").
"Черкаси-Центр" – могильник черняхівської культури
На місці сучасного ТЦ "Хрещатик-Сіті" розташовувався могильник черняхівської культури кінця III – початку V століття, який з перервами досліджували понад 10 років. За цей час науковці, археологи Дмитро Куштан і Михайло Сиволап, виявили 75 поховань. У могилах знайшли керамічний посуд, бронзові прикраси, деталі одягу, знаряддя праці.
Все почалося з того, що в 1991 році двоє черкаських школярів принесли до Краєзнавчого музею давній горщик і сказали, що знайшли його у відвалі землі з траншеї, щойно викопаної у центрі міста для теплотраси. Археологи, які прийшли на місце знахідки, побачили, що із землі видніються людські кістки. Так і почалися розкопки на місці, де тепер розташований ТЦ "Хрещатик-Сіті": спочатку їх проводив Михайло Сиволап, а з кінця 1990-х років Дмитро Куштан.
Там археологи знаходили і скелети, і урни з кремованими рештами спалених тіл. Раніше померлим клали у могилу речі, які можуть знадобитися в загробному житті: посуд, одяг з металевими пряжками та застібками-фібулами, кістяні гребені, пряслиця, знаряддя праці, а також їжу в горщиках. Всі ці речі можна побачити в експозиції Черкаського краєзнавчого музею, а невдовзі – і в новому Черкаському міському археологічному музеї Середньої Наддніпрянщини.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram