Риба масово гине, а люди ризикують підхопити інфекцію. В українських водоймах починає цвісти вода. Через надмірну спеку та постійне забруднення розмножуються синьо-зелені водорості, які поглинають із водойм кисень. Зазвичай таке буває наприкінці липня - початку серпня. Та цього літа процес уже розпочався.
Про те, як боротися із проблемою розповідають у "Подробицях".
Сонце, пісок і вода! Черкаси завжди славилися розкішними пляжами, та з року в рік вони стають дедалі більш небезпечними. Минулого тижня на одному з комунальних пляжів у воді виявили кишкову паличку, тому при вході відпочивальників зустрічають попереджувальні таблички. Хоча людей вони не надто відлякують.
- Таблички встановлюємо згідно положення, бо потрібно. Людей попереджаємо, а далі кожен сам вирішує: купатися чи ні, - говорить рятувальник Олександр Коваленко.
Забруднена вода стала справжнім лихом для Кременчуцького водосховища. Аномальна спека сприяє розповсюдженню синьо-зелених водоростей.
Коли вони гинуть, у воді починається процес гниття. Особливо від цього страждають ділянки, де немає природної течії. Щоб покупатися, пан Сергій їде подалі від міста й поближче до старого русла Дніпра. Адже поблизу Черкас вода вже активно почала зеленіти.
- Тут іде течія і весь цей бруд вимивається, а так вода проточна і більш - менш чиста, - каже відпочивальник Сергій Наденко.
Та страждають від цвітіння не лише люди, а й мешканці водойм. Під час гниття водорості активно поглинають кисень із води і річковим жителям нічим дихати.
- Ми бачимо, що біля берегової лінії велике скупчення синьо-зелених водоростей, враховуючи, що зараз вітер в ту сторону їх сюди і прибило. В таких місцях найчастіше і відбувається загибель риби, - розповідає начальник відділу іхтіології Черкаського рибоохоронного патруля Олександр Жежеря.
На малих річках, які живлять Дніпро, іхтіологи вже почали фіксувати задуху. Через величезну кількість дамб та гребель течія там значно повільніша, аніж у Дніпрі, тому й процес цвітіння починається набагато раніше.
У цьому місці річка Золотоношка впадає у Дніпро, і якість води тут видно неозброєним оком. Через відсутність течії Золотоношка більше схожа на болото, а от у затоці Дніпра квітнуть лілії і грає риба.
Основна поживна речовина для водорості - фосфати. Вони містяться практично в усіх пральних порошках та миючих засобах. А більшість вітчизняних очисних споруд просто нездатні з ними впоратись. Тож разом із стоками фосфати потрапляють у Дніпро. На додачу до цього річки мають ще цілу низку інших проблем, - кажуть екологи.
- Це іде в нас в цій ситуації, наприклад - розорювання прибережно-захисних смуг, неефективна робота очисних споруд, збільшення попадання змивів з полів - це все в комплексі дає пониження якості води, особливо у літній період, - зазначає заступник начальника Державної екоінспекції Центрального округу Олександр Позняков.
Якщо з роботою очисних споруд та розорюванням прибережних смуг держава впоратись іще не може, то перший крок у боротьбі з фосфатами вже зробили. Верховна Рада ухвалила закон про обмеження їх використання в побутовій хімії. Щоправда, заборона почне діяти тільки з 2024 року.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
