16 липня набрали чинності нові норми закону про державну мову. Йдеться про використання української в інтернеті та на інтерфейсах комп'ютерних програм, повідомляє BBC.
Сайти та сторінки в соціальних мережах мають вестися українською мовою. Йдеться про YouTube-, Viber-, Telegram-канали, мобільні застосунки тощо.
Це стосується органів влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності, ЗМІ, зареєстрованих в Україні, а також суб'єктів господарювання, які зареєстровані в Україні і надають тут свої послуги чи продають товари.
Українськомовна версія сайту має завантажуватися за замовчуванням для користувачів в Україні. А версії іншими мовами, за законом, можуть існувати паралельно.
Водночас українська версія сайту має містити не менше інформації українською, ніж іншомовні версії.
Для іноземних підприємства, які працюють в Україні, версія сайту державною мовою має містити достатньо інформації, щоб зрозуміти, чим займається компанія.
Водночас тут є винятки. Ця норма не поширюється на інтернет-сайти тих ЗМІ, які видаються винятково кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів України, англійською мовою, іншою офіційною мовою Європейського Союзу. Про що зазначено у частині п'ятій статті 25 закону.
Для інтернет-магазинів така норма діяла ще з 16 січня. Уже пів року вони зобов'язані розміщувати на відповідних інтернет-ресурсах інформацію про товари та послуги державною мовою.
Відсутність українськомовної версії сайту або соцмереж означатиме свідоме порушення його власником вимог закону про державну мову.
Також з 16 липня обов'язковим став користувацький інтерфейс українською мовою для товарів, які продаються в Україні.
За обсягом та змістом інтерфейс українською має містити не менше інформації, ніж його версії іншими мовами.
Це означає, що будь-який товар, на якому встановлено комп'ютерну програму - від автомобіля до пральної машини чи кавоварки, має бути "локалізований" для реалізації в Україні, нагадують в офісі уповноваженого із захисту державної мови.
На товарі має бути українськомовний інтерфейс як на електронному екрані, так і на панелі керування зі звичайними кнопками.
Якщо ж посадовці, керівники підприємств, установ та організацій або інші фізичні особи порушуватимуть ці норми мовного закону, їх можуть оштрафувати.
Такі повноваження тепер матиме уповноважений із захисту державної мови.
Також на порушників складатимуть протоколи про адміністративні правопорушення.
Розмір штрафу сягатиме від 3400 до 8500 грн, якщо порушення вчинено вперше. За повторне порушення сума штрафу може досягати 11 900 грн.
Тарас Кремінь, який зараз є мовним омбудсменом, каже, що майже щодня очільники військових обласних адміністрацій та міські голови демонстративно на всю країну порушують закон.
Він нагадав, що відтепер їх за це будуть штрафувати.
"Процедура дуже проста: фіксується факт, складається протокол, надсилається повідомлення та ухвалюється постанова. Так само як сплачується штраф, скажімо, за правопорушення на дорогах, так само буде накладатися "мовний" штраф, який можна буде оскаржити у судовому порядку", - цитує уповноваженого його пресслужба.
Омбудсмен нагадав, що мова - наш маркер ідентичності та боротьби.
Так після повномасштабного нападу Росії 24 лютого 78% українців почали більше спілкуватися українською. Такими є дані опитування про зміну думок українців після початку війни, яке провів на початку травня Київський міжнародний інститут соціології.
Ще 11% опитаних кажуть, що робили б це, якби була нагода.
"Рекордні показники переходу на українську зміцнюють наш імунітет проти окупанта. Тому чим довше триває війна, тим ближче поразка Росії", - зазначив Тарас Кремінь.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
