Колись у селі Івківці, що на Черкащині, вирувало життя. Тепер знайти обійстя, де є люди, стало справжнім квестом. Аби відродити село, Назар Лавріненко безкоштовно пропонує переселенцям порожні оселі. Хоч село без газу, але в кожній господі є піч та світло, а ще вода - з криниці. У сусідніх населених пунктах працюють школи і дитсадки, пише ТСН.
Назар Лавріненко показує одну з хат. Колись у будинку жила бабуся. Тепер у двокімнатну домівку хоче впустити переселенців. У печі або ж на чавунній плиті доведеться готувати їсти, обігріватись - дровами, бо о село негазифіковане. Колодязь розташований за 20 метрів. У хаті проведене світло. На обійсті ще є літня кухня, сарайчик та погріб.
Серед пропозицій також хостел, що у приміщенні колишнього дитсадочка. Там є три великі кімнати, де можуть жити окремо три родини. До повномасштабної війни там зупинялися археологічні експедиції.
Назар дуже чекає на переселенців. Йому болить, що рідне колись квітуче село Івківці тепер вимирає.
"Село дуже велике. Його площа від Ярків і до Лісовівки 12 кілометрів. В іншому напрямку - дев'ять кілометрів. Воно більше від хати до хати, ніж обласний центр Черкаси", - каже мешканець Івківців.
Нині у населеному пункті мешкає менше двох сотень людей. Життя пішло на спад ще у 60-х, коли село визнали неперспективним. Молодь почала масово виїжджати, бо з робою - халепа. Однак навіть в Івківцях, каже, заробляти можна. До прикладу, родичі дружини Назара Тетяни у селі мають бізнес - вирощують джекраселів.
Наприклад, Олекса Неф перебрався до села із Черкас. Він тримає господарство для себе, а також птицю на продаж.
"Екопродукт, який вирощують на вільному вигулі. Птиця живе і харчується без хімії", - розповів чоловік. Однак, каже, що працювати доведеться багато. Дружина Назара Тетяна сподівається, що це переселенців не злякає. В тому, щоб вони приїхали, має і власний інтерес: з'являться дітки - друзі для її дітей.
Щоправда, в Івківцях школи та садочка немає. Кількох місцевих дітей автобусами возять до сусідніх сіл.
"У нас у громаді є два заклади середньої загальної освіти, в яких навчається 293 учні. У садочках 54 дитини", - розповіла керівниця відділу освіти, охорони здоров'я, культури, молоді і спорту Медведівської сільської ради Дюдмила Горбань.
Від початку повномасштабного вторгення у громаді з дев'яти сіл вже з'явилося 44 дитини-переселенці. Здебільшого вони зі сходу та півдня. Втім, є навіть родина з Бучі.
Примітно, що обирають люди села громади бодай з якоюсь інфраструктурою. Натомість у майже порожніх Івківцях не те, що школи чи садочка немає, а навіть магазин зачинений - продукти розвозить автолавка. Саме тому переселенці це село оминають.
Натомість Назару дуже прикро. Мовляв, тут, насправді, добре. Діти, до прикладу, зможуть бавитися у його туристистичному комплексі. На обійсті є й облаштований чоловіком музей. Навпроти - гора. За його словами, сюди часто навідувалися археологи. Місцеві вірять, гора приховує багато таємниць і має неабияку історичну значущість.
"Ми доводимо, що це одне із ймовірних місць перепоховань самого Богдана Хмельницького", - додає він.
Назар сподівається, що красоти села нарешті приваблять людей, які вдихнуть в його рідні Івківці нове життя.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
