Скільки часу має тривати статевий акт та з якими проблемами йти до лікаря: інтерв’ю з головним позаштатним сексопатологом Черкаської області

09 вересня 2022, 12:05

Коли людина має проблеми зі здоров'ям – прийнято звертатись до профільних лікарів. Однак є кілька вузькопрофільних фахівців, до яких у нашому суспільстві люди переважно соромляться йти на консультацію. Серед таких – лікарі-сексопатологи.

Журналісти “Про все” поспілкувались із головним позаштатним сексопатологом Черкаської області, кандидатом медичних наук Андрієм Кисельовим. Лікарю 61 рік, з яких 30 років він присвятив сексології.

Андрій Кисельов

Він пояснює, що через медичну реформу скоро сексопатологи можуть залишитися лише у приватних клініках. Адже лікування сексуальних розладів не входить у перелік медичних послуг, які оплачує держава. Є лише умови за наявності тяжкого психологічного порушення. 

- Чим сексопатолог відрізняється від сексолога, уролога? 

- Сексопатолог - медична спеціальність. Його можна назвати сексологом, але сексолог - трохи ширше поняття. Тобто сексолог може займатися і сексологією тварин, вивчати взаємостосунки статей. Сексологія - окрема річ від урології. Такий спеціаліст за освітою має бути спочатку психіатром, а потім вже вивчати сексопатологію. Тому що сексуальність - вона ж в голові, а не в урологічних місцях. 

- Чому ви обрали саме таку лікарську спеціалізацію, враховуючи, що коли ви навчалися, це було доволі незвично?

- Раніше я працював психотерапевтом. Мені була цікава професія сексопатолога тому, що ця робота включає все: і душу, і тіло, і взаємостосунки між людьми. Це доволі рідкісне поєднання. Сексуальна функція - єдина парна функція в організмі. Вона реалізується в нормі в парі. Ми можемо їсти, пити і дихати самостійно. А от сексуальна функція стандартно потребує партнера. Відповідно, вплив партнера, як правило, має вирішальне значення у виникненні сексуальних розладів. Тому ідеальний спосіб лікування сексуальних розладів - лікування в парі. 

30 років тому сексопатологи були, але нас було мало. По Україні років 5-6 тому нас було 16 офіційних. Називалися такими і працювали, звичайно, більше людей. 

- З якими проблемами до вас приходять? 

- Чоловіки зазвичай приходять з проблемами з ерекцією та еякуляцією. Жінки частіше мають проблеми з оргазмом.

- Хто звертається до вас частіше у відсотковому співвідношенні: жінки чи чоловіки?

- Чоловіки звертаються частіше. Їх, напевно, відсотків 90. Але коли з пари спочатку приходить лише чоловік, то потім все одно потрібно залучати жінку. Адже це парні проблеми. Потім у неї також виявляються якісь проблеми. І тоді лікуєш і те, і те відразу. 

Частіше спочатку приходять поодинці, але можуть і відразу парами. Якщо намагаються завчасно погодити прийом, то я відразу кажу, що краще приходити в парі. Бо лікуватися самому дуже важко, ефективність буде маленькою. Це якщо є якесь більш-менш серйозне сексуальне порушення. 

- Чи приходять до вас пари для лікування сексуальної дисгармонії? Наскільки секс важливий для побудови міцних стосунків?

- Секс - важлива річ, але він лише частина життя. Якщо люди разом лише заради сексу, чи будуть ці стосунки міцними? Люди приходять, коли щось не зрозуміло і намагаються щось змінити. Сам факт звернення до спеціаліста говорить про те, що пару щось не влаштовує. 

- Чи бували випадки, коли приходили пари зі скаргами, що чоловік довго не може продовжувати статевий акт. Скільки він взагалі має тривати в здорового чоловіка і чому склалась думка, що секс має тривати з годину. І якщо й з годину, то чи шкідливо це для здоров'я?

- Якщо чоловік здоровий і свідомо не затягує статевий акт, він повинен тривати від 1 до 3 хвилин. Годину ерекції бажано не мати. Тому що відбувається погане кровопостачання тканин. Загалом, це складне питання, адже в суспільстві є думка, що тривалими актами можна похвалитися. Зазвичай акт у середньому триває у межах 11 хвилин. Тут ще ж важлива не просто тривалість, а можливість його регулювати певною мірою. 

- Ваші пацієнти це люди всіх вікових категорії, чи якась конкретно переважає?

- Приходять люди будь-якого віку. Від дітей до людей поважного віку. Найстарший пацієнт у мене був у віці 93 років. У кожного віку різні проблеми. 

- Чому в Черкасах лікарів такого фаху немає, або це лікарі,  які перекваліфікувалися із суміжних професій: бо черкащани соромляться чи сексуальні дисфункції - не надто поширені проблеми?

- Не зовсім так. На сьогодні в Черкасах є ще три лікарі, які мають категорію з сексопатології. Вони працюють приватно. Зараз, внаслідок спочатку ковіду, а потім війни, сексуальні проблеми відходять на інший план. Похід до сексопатолога - все-таки якийсь особливий похід. Не всі готові до цього. Проте, судячи з того, як рекламуються різні препарати, то попит є. Мала відвідуваність може бути пов’язана, зокрема, з недостатньою сексуальною освітою серед населення. Також люди соромляться. 

Є й ті, хто вважає, що їм нічого не допоможе. Але якщо дотримуватися всіх умов лікування, справитися можна з усіма проблемами. Правда дуже важко це все скласти до купи. У пацієнта повинен бути розуміючий, розумний партнер, сам пацієнт повинен розуміти та чути те, що йому говорить лікар. Лікування також має бути правильно організоване. Багато нюансів і тонкощів. Стосунки між людьми є одним із вирішальних факторів.  

- Імпотенція - проблема, яка має вік чи ні? Прийнято вважати імпотентами чоловіків достатньо зрілого віку, чи це справді так, чи проблема "молодшає"?

- Поняття “імпотенції” складне. Такого поняття взагалі не існує в сексології. Потрібно розділяти проблеми з ерекцією і проблеми з бажанням. І вони часто пов’язані між собою. Якщо є проблеми з ерекцією, то потім зникає і бажання. Хто ж хотітиме робити те, що не виходить. 

У різних вікових категорій різні причини цього. У будь-якому віці має бути нормально, але відповідно до віку. От я говорив про пацієнта, якому 93 роки, і без жодних ліків. 

- Жіноча фригідність - міф чи реальність? Які її причини і наслідки?

- Поняття “фригідності” розмите. Тому я не використовую цей термін. І нормальна, професійна сексологія не буде використовувати термін, який не визначений. Те, що є конституційною фригідністю, тобто від природи, я можу припустити лише в однієї пацієнтки, яку бачив за 30 років. Це тоді, коли нічого не виходить зробити правильним лікуванням. 

- Зараз у людей збільшився доступ до різної інформації, зокрема еротичного характеру. Чи означає така доступність те, що люди стали менше займатися сексом з партнером/кою, а потреби задовольняють мастурбацією чи іграшками?

- Так, така можливість існує і це може стати проблемою в деяких випадках. Але мастурбація була завжди, проте ж вона не замінила звичайний секс. Не можна говорити, що це (порно, - ред.) жахливо, це потрібно заборонити. Ми цього не заборонимо. 

Перегляд фільмів для дорослих може викликати залежність в окремих людей. Але, наприклад, у магазині продаються спиртні напої, та не всі ж стають алкоголіками. Тут все те саме, що й з іншими залежностями. 

Є відомості про те, що люди стали рідше займатися традиційним сексом. Інформації про такі тенденції в Україні я не зустрічав, а от у західних країнах так, ніби як рідше. Можливо, це пов’язано з розвитком суспільства. У розвинених країнах і життя інтенсивніше, і доступ до інших благ вищий. Це може розставляти інші пріоритети. 

- Чи шкодить здоров'ю неконтрольований прийом віагри, коли чоловік сам собі її призначає? Чи буває передозування такими таблетками через самовільний прийом?

- Передозування може бути від чого завгодно, навіть від води. Можуть бути  проблеми від самовільного прийому. Віагру не можна поєднувати з деякими ліками. Хоча сам препарат - прорив у всій медицині. Його ж винайшли випадково, коли шукали ліки для розширення судин серця. Але знову ж, самому собі не бажано нічого виписувати і приймати. Це стосується будь-яких ліків.

- Розкажіть про сексуальні проблеми психогенного характеру: ексгібіціонізм, педофілія, вуаєризм. Чому вони виникають?

- Це зовсім не завжди наслідок психогенних чинників. Абсолютно точно ми сказати поки не можемо, чому такі порушення виникають. Інакше їх би не було. Безумовно, це ненормально. У людини можуть бути якісь закріпленні враження з дитинства, можуть бути, зокрема, проблеми з сексуальністю. Причин багато. Потрібно розбирати кожен конкретний випадок окремо. 

Примусово людину з такими відхиленнями вилікувати неможливо. Примусово може лікуватися лише тяжкий психічний розлад. А те, що ви перерахували, не є таким. Тому лише за власним бажанням. Але вдасться вилікуватися чи ні, залежить від ступеню порушення. Від явної норми до явного збочення є велика лінія, на якій ці ступені розташовуються. 

- Як зменшити скептицизм у суспільстві щодо відвідування сексопатологів? 

- А навіщо? Якщо людині це не потрібно, то навіщо її змушувати? Від цього не помирають. Потрібно дати можливість звернутися до сексопатолога. Це важливо. Але змушувати точно нікого не варто. Поки в українців є можливість звернутися до спеціалістів, а потім - подивимося. 

Інга Голик

Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram

Поділитись
Вгору