Цієї суботи збігає термін добровільно-примусової декомунізації, відведений Верховною Радою України органам місцевого самоврядування та їх виконавчим органам. До 21 листопада вони повинні були ухвалити рішення про перейменування своїх населених та інших об’єктів топоніміки, що пов’язані з радянсько-комуністичним минулим, а також пам’ятників і пам’ятних знаків вождям та активістам тієї доби. Та на місцях до глобальної декомунізації поставилися переважно байдуже. Так, рішення про перейменування прийняли громади лише 3 з 19 населених пунктів. Інші або категорично проти перейменування або так і не визначилися з новими назвами. Відтепер протягом трьох місяців за них має прийняти рішення Кабінет Міністрів України, пише Вечірка.
Загалом за півроку, місцеві ради лише 30 із 428 населених, в яких є об’єкти топоніміки, що мають бути змінені, прийняли рішення про перейменування 150 своїх вулиць, провулків, площ та узвозів. У 178 населених пунктах після належних громадських слухань процес «завис» на стадії підготовки відповідних рішень. У 223 населених пунктах області громади просто проігнорували декомунізаційне законодавство. Ради цих сіл і селищ навіть не розглядали питання перейменування. Крім того, за цей час в області демонтовано 117 пам’ятників та пам’ятних знаків (переважно пам’ятників Леніну), ще 64 підлягають знесенню.
Ці дані демонструють неоднозначне ставлення черкащан до законодавчої ініціативи зачистити область від радянського минулого. Так, наприклад, противники декомунізації не розуміють, навіщо витрачати сили та кошти на це, коли не вирішеними залишаються безліч інших питань. Та все ж більшість громад байдуже поставилася до процесу декомунізації.
За словами директора департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Черкаської облдержадміністрації Сергія Пасічника, відповідно до рекомендацій Українського інституту національної пам’яті, під перейменування підпадають 19 населених пунктів в 11 районах області. Проте лише три сільські ради змогли прийняти такі рішення. На його думку, на «звільнення від заідеологізованих назв» суттєво вплинули «передвиборчі баталії», тому і маємо такі скромні темпи.
— У переважній більшості цих населених пунктів проведенні громадські обговорення, — говорить Сергій Пасічник. — Відношення мешканців до перейменування кардинально різне — від категоричного заперечення, мовчазної бездіяльності до розуміння необхідності і не зворотності цього процесу. На підставі рішень Ленінської сільської, Драбівської районної рад обласна рада підтримала рішення та схвалила подання до Верховної Ради України про перейменування села Ленінське на Богданівське та селища Радгоспне на Квітневе Драбівського району. Сільською радою прийнято рішення про перейменування села Здобуток Жовтня на Здобуток Тальнівського району. Відповідні документи зараз готуються для подання. На жаль, на швидкість процесу позбавлення від заідеологізованих назв населених пунктів вплинули виборчі баталії. Втім, інертність ряду сільських рад призвела до того, що назви населених пунктів визначатимуть вже не громади, а в Києві. Так, протягом трьох місяців Кабмін. за поданням Інституту національної пам’яті, має затвердити нові назви власним рішенням.
Станом на понеділок, недекомунізованими в області лишалося 16 населених пунктів, зокрема, с.Незаможник Городищенського району, с. Петровського Драбівського району, селище Петровського, та с. Чапаєвка Золотоніського району, селище Петрівське Кам’янського району, с. Кірове Корсунь-Шевченківського району, села Вікторівка та Жовтневе Маньківського району, села Жовтневе та Чапаєвка Монастирищенського району, с. Ленінське Смілянського району, селище Політвідділовець Уманського району, селища Жовтневе, Жовтневий Промінь, Комінтерн та с. Ленінське Чорнобаївського району.
Якщо перейменування радянських назв населених пунктів стає головним болем уряду, то перейменування вулиць, провулків та інших об’єктів топоніміки, а також демонтаж пам’ятників і пам’ятних знаків, після 21 листопада стає персональним головним болем сільських, селищних та міських голів. Відповідно до законодавства, тепер вони протягом трьох місяців мають прийняти рішення. Якщо ж і вони не зроблять цього, протягом наступних 3 місяців завершити декомунізацію в області повинен буде голова облдержадміністрації. Таким чином, антирадянська зачистка має завершитися лише в травні наступного року
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
