Велика спека на Черкащині спричинила бурхливе розмноження синьо-зелених водоростей у річках, зокрема в Кременчуцькому водосховищі. Торік цвітіння води стало справжньою екологічною катастрофою. Зелене Дніпро виднілося навіть із космосу. Минулорічний жах зі смородом, піною та брудною водою може повторитися знову, кажуть фахівці. І про це вже є перші сигнали, повідомляє "ВІККА".
Екологи констатують: позеленіння води, окрім підвищення температури повітря, відбувається внаслідок забруднення викидами. Додають проблем і законодавчі колізії на рівні Кабміну, які не дозволяють вжити необхідних заходів для порятунку водойм.
- Це відбувається з року в рік і це біда нашої екології. Температура води +22 градуси оптимальна для розмноження синьо-зелених водоростей. Тоді спостерігається підвищення вмісту азоту, фосфору, калію. Наразі, за даними проведених аналізів, ми спостерігаємо зростання хімічного та біологічного споживання кисню. Ці показники вказують на забруднення води органічними речовинами, але не дають нам інформації про склад забруднення, – зазначила начальник відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Черкаській області Валентина Тарабукіна.
Фахівець зазначає, що органічне забруднення води – результат людської діяльності. Серед причин – потрапляння у воду недостатньо очищених стоків. Вони при високій температурі є поживними речовинами та сприятливим середовищем для синьо-зелених водоростей. Коли ж вони відмирають, то відходи ідуть на дно і утворюють замулення.
За словами Валентини Тарабукіної, у цьому сезоні синьо-зелені водорості не заполонили Дніпро так тотально, як раніше, через погоду.
- Завдяки не надто спекотному червню зараз водоростей не так багато. У першому тижні серпня були дуже високі температури і це могло привести до розмноження водорості. Тут спасінням є дощ. Коли йдуть дощі, додається вода, збільшується рівень кисню у воді, що необхідно рибам та живим організмам, – пояснює фахівець.
Вона повідомила, що наразі українські екологічні інспекції не можуть офіціально засвідчити рівні забруднення та порівняти їх. Адже з 1 січня цього року санітарні правила та норми актів санітарного законодавства за рішенням Кабміну не застосовуються на території України. Нові ж поки що не прийняті.
Тим не менше, черкаські екологи проводять аналіз води.
- За перше півріччя відібрано та проаналізовано 92 проби, з них – 72 проби поверхневих вод. Серед них: Кременчуться водосховище, річки Шполка, Сухозгар, Тясмин, Рось, Золотоношка, Ірклій, Гнилий Тікич, а також ставки. Через відсутність норм проаналізувати їхній стан не можна. Але з досвіду можу сказати, що він не такий поганий, – зазначила начальник відділу інструментально-лабораторного контролю.
У свою чергу, черкаська екоактивістка Людмила Ткаченко зазначила, що питання синьо-зелених водоростей у Дніпрі – лише одна з граней глобальної кризи. Адже наразі немає жодної програми по збереженню річок на Черкащині. Тому невідомо, у якому стані вони перебувають.
- Наразі відбуваються кліматичні зміни на всій планеті. І Україну в цьому плані відрізняє від інших держав те, що на екологічні процеси не зважають, кошти на це не виділяються. Це призвело зокрема і до того, що на географічній мапі Черкащини зникло багато річок. Маленькі та середні річки замулюються, пересихають та зникають. Здебільшого у Смілянському та Золотоніському районах. До того ж у останньому стався масштабний порив колектора і це не може пройти без екологічних наслідків, – сказала вона.
Також громадська діячка підкреслила, що ситуація з незаконними скидами відходів у річки на Черкащині за останні роки не змінилася.
- Тільки за останній місяць мені телефонували двічі щодо скидів та брудної піни. Це, знову-таки, стосується Смілянського та Золотоніського районів, – повідомила Людмила Ткаченко.
Активістка зазначила, що скиди у річки впливають на стан питної води.
- У Черкасах користуються центральним водопостачанням, або водою зі свердловин. Багато ж селян вимушені вживати воду з криниць. Там інша вода, вона йде на іншому рівні – вище до поверхні землі. Все, що потрапляє у ґрунти, йде спершу у підземні ґрунтові води. Люди нам показували і жовту воду, і зеленувату, руду. Її пити не можна, але у селян немає іншого вибору, – зазначає екоактивістка.
За її словами, річки Золотоношка та Сухозгар, що у Золотоніському районі, річки Гнилий Тікич та Гірський Тікич майже обміліли і в них не водиться риба, немає жаб і навіть раків.
- Це говорить про те, що це фактично мертва вода. Якщо ми не втрутимося, то у наступному році будемо говорити про ці проблеми в іншому контексті, – каже Людмила Ткаченко.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
