Життя з нуля і без права вибору. Ця сувора реальність для більше мільйона переселенців зі сходу України. Після початку війни люди бігли, залишаючи на окупованій території будинки, бізнес і часом усе нажите майно. На цьому втрати не закінчилися, йдеться у сюжеті "Подробиць".
Керамічні тарілочки, попільнички, чашки Ірина робить своїми руками. Її сім'я із Слов'янська. Займалися бізнесом з виробництва посуду, виховували двоє дітей.
Але коли снаряди зруйнували їхній будинок, були вимушені бігти. Вже півтора роки живуть в селі Боровиця.
Їхнє життя поступово входить в нормальне русло. У Боровиці узяли будинок під виплату і намагаються відродити сімейний бізнес. Сергій показує устаткування, яке нещодавно перевіз вже в новий будинок:
- Виживаємо тільки за рахунок надії на краще майбутнє. І що Україна все-таки в Європу прагне - там, де краще, а не де гірше.
Сергій жаліється, щоб твердо встати на ноги - катастрофічно бракує коштів. Щоб почати бізнес, планували продати напівзруйнований будинок в Слов'янську, але його ніхто не купує.
- Дуже добре облаштувалися. Ось у нас у дворі і виноград є, і сливи є. Добре.
Тетяна, сусідка Сергія і Ірини, відкривати новий бізнес у Боровиці поки що не ризикує. Із чоловіком і двома дочками рік тому вони бігли з Дебальцевого. Там залишився і будинок, і торгові намети.
Житло в селі вони орендують. Жінка зізнається, жити в статусі переселенця - не комфортно. На майбутніх місцевих виборах Тетяна навіть не зможе проголосувати.
"Ми вже так звикли, ми вже відчуваємо себе як удома, ми ж вже теж живемо і теж хочемо своє право голосу висловлювати", - розповідає переселенка зі сходу Тетяна.
"Ми, коли переїжджали, сподівалися, що там швиденько все закінчиться. Ми два місяці каталися і бомжували", - розповідає переселенка.
У сусідньому із Боровицею сілі Тиньки живе 23 сім'ї переселенців зі сходу. Частина з них вже купили будинки, освоїлися і навіть оформили постійну прописку.
Але у деяких прописка тимчасова. Сільський голова обурений: відбирати у них право голосу - не справедливо.
"Всі потроху працюють. Фактично усі стали на біржу праці. Вони наводили лад по облаштуванню території - це люди працелюбні, вони влилися в наше село", - розповідає сільський глава села Тиньки Віктор Харченко.
Сім'я Ірини після переїзду офіційно влилася життя Боровиці, відразу оформили постійну прописку. На новому місці для них це будуть вже другі вибори. Перші були - президентські в травні минулого року.
"Вже не почуваємо себе переселенцями, вже відчуваю неначе тут народилася. Звичайно, голосуватиму за тих, хто допомагає таким, як я - нужденним. А таких багато", - розповідає переселенка Ірина.
http://podrobnosti.ua/media/videos/2015/8/28/podrobnosti-za-2015-08-28-2000_9fd2b52370301e2461f3ef3dd875b1ef.mp4
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
