"Же през шаблю маєм права!"
Ці слова творця української незалежності Івана Мазепи, актуальні й нині — у час збройного протистояння з країною-сусідом, стали девізом почесної відзнаки Українського реєстрового козацтва "Батьківщина Богдана Хмельницького". Народна козацька нагорода заснована для відзначення козаків і берегинь за високу громадянську позицію, захист цілісності держави від іноземної агресії та волонтерську діяльність. Автором відзнаки є сотник Лисянського козацького полку УРК художник Олег Ганжа.
— Метою створення спеціальної нагороди є відновлення історичної справедливості, - зазначив голова адміністрації гетьмана ВГО УРК в Центральному регіоні, генерал УРК Борис Марченко. -Відповідно до фіксованих наукових документів, ми підтримуємо позицію багатьох дослідників про статус козацької Лисянки як одного з імовірних місць народження та перепоховання видатного гетьмана України Богдана Хмельницького. Сподіваємося, що точну відповідь на цю гіпотезу дадуть історики та археологи.
Нагорода "Батьківщина Богдана Хмельницького" має форму позолоченого хреста з малиновими вставками з прозорою емаллю. Відзнакою №1 нагороджений сам Богдан Хмельницький, цей експонат довічно зберігатиметься у Лисянському районному історичному музеї імені Т. Г. Шевченка.
Громадським коштом
Героїчні сторінки української історії спонукають Лисянський козацький полк УРК до належного увіковічення заслуг видатних земляків. На завершальному етапі роботи зі створення в Лисянці пам’ятного знака гетьману України Богдану Хмельницькому. Спорудження буде здійснено громадським коштом, без бюджетних затрат.
Уже пройдено відповідну процедуру офіційних погоджень. Лисянська селищна рада надала дозвіл громадській організації на розробку проекту землеустрою для встановлення пам’ятного знака на центральній площі Миру.
Ескізний проект козака-скульптора, талановитого майстра Віктора Крючкова здобув схвалення архітектурно-художньої ради при облдержадміністрації, де відбувався конкурс на кращу проектну пропозицію. За взірець зображення автор узяв єдиний прижиттєвий портрет гетьмана руки відомого голландського гравера Вільгельма Гондіуса. Очікується, що вартість проекту за фінансування УРК сягне понад 200 тисяч гривень. Ці кошти збиралися місцевим козацтвом протягом семи років. Член обласної організації Національної спілки художників України Віктор Крючков та його колега заслужений художник України Іван Фізер уже виготовили частини фігури й опалюють їх за спеціальною технологією. Пам’ятний знак сягатиме висоти 3,60 метра, важитиме три тонни. Датою офіційного відкриття стане День українського козацтва, а церемонія відбуватиметься у рамках щорічного Лисянського фестивалю «Край козацький Богданів».
"Чорні археологи" випереджають науковців
Реєстрові козаки також ініціюють реконструкцію центральної площі селища, на їхнє бачення, вона має бути облаштована в історичному стилі. Перший штрих поклало спорудження пам’ятного знака батькові гетьмана — осадчому Лисянки Михайлу Хмельницькому, цей монумент урочисто відкрили торік. Патріотично налаштовані козаки також клопочуть перед Інститутом археології України з пропозицією провести археологічні роботи, що пролили б світло на історичну роль родини Хмельницьких у Лисянці.
- На сьогоднішній день «чорні слідопити» вже приступили до своїх пошуків перепоховання Богдана Хмельницького та його сина Тимофія «на високій горі», проте науковці Інституту археології України не квапляться розпочати ці роботи. Тому звертаємося до влади, науковців, краєзнавців, громади та всіх патріотів України зробити все, щоб історична і духовна спадщина українського народу не була безповоротно втрачена. Проведення цих археологічних пошуків на Лисянщині може принести успіх та ще раз підтвердити, що славетне козацьке місто-фортеця Лисянка є батьківщиною роду Хмельницьких, - розповідає активіст Лисянського полку УРК Олександр Гаврилюк.
Туристичний маршрут
Вагомим кроком могло б також стати внесення змін до туристичного маршруту Черкащиною для ознайомлення з історією роду Хмельницьких у селищі. Активні козацькі нащадки ініціюють будівництво асфальтованої дороги з освітленням до родинного маєтку в Монастирку, прийняття місцевою владою на баланс історико-етнографічного комплексу «Тарасова криниця» та вишневого саду ім. Т.Г.Шевченка з перспективою будівництва «Хати мрії Т. Г. Шевченка». А вздовж річки Гнилий Тікич від автовокзалу до «Тарасової криниці» прийшов час збудувати пішохідну паркову дорогу, яка поєднає «Алею героїв Лисянщини», окультурені мінеральні джерела урочища Калізбад з Богдановими та Тарасовими місцями.
Історична Лисянка — місце вічного спочинку героїв Вільного козацтва доби Української революції 1917-1921 років. Час встановити історичну справедливість, кажуть козаки, а напис на пам’ятній могилі оновити змістом: «Вічна слава учасникам Звенигородського збройного повстання 1918 року у їх боротьбі за визволення краю».
Мистецька галерея
Лисянка стала першим населеним пунктом, де малий Тарас Шевченко на шляху до висот художньої майстерності шукав собі вчителя-маляра. І якщо окреслити Шевченківський край місцем народження Тараса в с.Моринці, де минули його дитячі роки, де він з батьком відвідував місцеві ярмарки та базари, зазнав кріпацької праці, подорожував у пошуках учителя малювання, то Лисянка, без перебільшення, є центром Шевченкового краю. При цьому саме у козацькому реєстрі Лисянської сотні 1649 року вперше фіксується прізвище Шевченко. Це дає право Лисянщині мати свою мистецьку галерею, щоб через творчість ще раз підкреслити та донести світові всю духовну велич Кобзаря.
Спільними зусиллями козацтва та обласної організації Національної спілки художників України при Лисянському районному історичному музеї ім. Т.Г.Шевченка минулого року відкрито мистецьку галерею. Основу її фондів склали 40 мистецьких робіт, подарованих закладу козацтвом, художниками та меценатами. Мистецький фонд музею загалом об’єднує близько 150 високохудожніх творів. Передані в дар музею також 128 фотографій та 20 копій прапорів військових підрозділів і частин ЗСУ, що захищають Україну в зоні АТО. Вже незабаром у жовтні під час заходів до Дня козацтва та Дня Збройних сил України УРК планує передати в дарунок музею нові мистецькі твори, копії військових прапорів та експонатів із зони АТО, що виготовили чи зібрали козацькі волонтери. Будівлю краєзнавчого закладу прикрашатиме макет гармати козацької доби XVII століття на вшанування історичної ролі козацтва у творенні незалежності держави.
Черкаська обласна організація Національної спілки художників України, яку нещодавно очолив Іван Фізер, готова укласти угоду з музеєм про проведення персональних виставок своїх членів у мистецькій галереї.
Мине час, і в майбутньому на Монастирській горі в Лисянці з’явиться православний храм, музейний комплекс на честь роду Хмельницьких, до якого прийдуть поклонитися тисячі людей з усього світу. А місто-фортеця Лисянка залишиться козацьким форпостом захисту української державності.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
