Влада, що була до Революції Гідності, і теперішня влада мало чим відрізняються по своїй сутності. Як кажуть у народі: «Обличчя змінилися, а «унітаз» залишився той самий». Бути чиновником – означає бути вмонтованим в державну машину, бути бюрократом ,а ще, не дай, Боже, стати і корупціонером.
Саме тому я й не погодився працевлаштовуватися на створені робочі місця в обласному контактному центрі при Черкаській ОДА на посаду фахівця відділу контактного Центру. Посада, яку має намір запровадити керівництво ОДА, зовсім не відповідає призначенню. Призначенні на цю посаду наче б то мають займатися проблемами АТОвців, тобто виконувати функції працівників Центру допомоги учасників АТО. Але ж при цьому вони будуть вмонтованими у владу, їй підпорядковуватися та виконувати посадові функціональні обов’язки, що їм прописані. А ще: брехати громадськості, АТОвцям, викручуватися, разом з чиновниками ОДА закуповувати, чи погоджуватися на закупівлю квартир для родин АТОвців по сумнівним цінам і т.п., діяння влади матимуть підтримувати, або розділяти з владою всю відповідальність – бо вони тепер стають частинкою влади.
Варто відзначити, що Центр створювався з добрими намірами – допомогти учасникам АТО, тим, хто вже демобілізувався, та потребує вирішення соціальних питань, допомоги в психологічному, юридичної напрямі, лікуванні, отриманні пільг. Щоб більш ефективно здійснювати роботу планувалося створення подібних Центрів у районах і містах області, та проведення анкетування кожного бійця, що вже демобілізувався та кожної родини, де чоловік ще перебуває у зоні АТО. За допомогою анкет можна було б визначити й загальну кількість всіх учасників АТО Черкащини. На жаль, військкомати повною інформацією не володіють, так як окрім мобілізованих було багато й добровольців з різних батальйонів: від Правого Сектору , Азову, до славнозвісного Торнадо, батальйони МВС, СБУ, Погранслужба, ДСНС і т.д. Таку інформацію потрібно було зібрати по крихтах, не минаючи жодного АТОвця, що ще несе службу чи вже демобілізований. В анкетах мали б відобразитися й потреби бійця у різних галузях. По результатах анкетування всі данні повинні були бути систематизовані.
І що ж ми маємо насправді? У своєму звіті заступник голови ОДА, співголова Центру допомоги учасникам АТО пан Віталій Коваль повідомив, що з АТОвцями у нас все добре. До речі, я, як керівник Центру учасників АТО, на це засідання навіть не був запрошений.
Заступник голови – керівник апарату ОДА Віталій Коваль також доповів, що за час роботи Центру ним було проведено 17 засідань, зокрема 13 – виїзних. В дійсності група координаторів Центру в складі Миколи Добровольського, Олександра Тимошенка, Альони Каїрцевої, Тараса Щербатюка та Бориса Резнікова здійснили 21 виїзд в міста та райони області, де провели 21 виїздну нараду з учасниками АТО, волонтерськими групами та структурними підрозділами району. Інші 5 засідань у стінах ОДА були проведені, як на мене, ні про що. Засідання заради наступного засідання.
Пан Коваль повідомив, що медичним забезпеченням було охоплено 2300 учасників АТО. Дані військкомату свідчать про те, що в запас звільнено 2800 осіб. Можу стверджувати , що цифри, м’яко кажучи, завищені.
Відносно надання земельних ділянок пан Коваль повідомив, що бажання отримати земельну ділянку виявило 1519 АТОвців. На початок грудня минулого року надано 1453 дозволи. Тільки щось не віриться в таку мізерну кількість бажаючих, бо в якому б районі наша мобільна група не було – кругом нагальне питання – це земля. Так, наприклад, лише в одному селі Цибулів Монастирищенського району 6 родин ніяк не дочекаються обіцяного виділення землі. Не виключено, що після звільнення з посади голови дерземлекадастру Черкаської області пана Мирзоєва, райони отримали з області команду не поспішати роздавати земля учасникам АТО.
Ще одне цікаве питання – квартирне. Протягом 2015 року вдалося закупити 25 квартир для сімей загиблих учасників АТО та тих, хто отримав поранення. Як стало відомо, квартири купувалися не зовсім прозоро і за цінами, які значно завищені. Про це вже написано в ЗМІ, але факт злочину повинна довести прокуратура. Чому не було публічно й прозоро проведено процедури закупівлі квартир, чому про це не повідомили та не винесли на обговорення на нараду Центру допомоги учасників АТО? Відповіді на ці питання немає.
І на останок. У ході засідання директор Департаменту соціального захисту населення ОДА Руслан Чикало поінформував про соціальний захист учасників АТО. За його словами, тут теж все добре. Але чомусь не змогли освоїти 1 000 000 гривень. Боялися, що неправильно його використають, а іншими словами – просто бездіяли. Офіційний аргумент – в учасників АТО не виявилося потреб. Звісно, такий аргумент не сприймається в першу чергу самими учасниками АТО, бо треб у них надто багато.
Анкетування, про яке говорилося вище , яке мали б провести працівники відділів соціального захисту населення було з погодження пана Коваля призупинене, а фактично відмінене. Я думаю для того, щоб ніхто не дізнався реальної картини по районах, не знав реальної роботи відділів соцзахисту. Аргументи? Будь ласка! Беремо для прикладу один район області, а в усіх інших ситуація не краща. Згідно з анкетування, що там встигли провести, з 88 % опитаних а це 126 АТОвців, 44 мали б бажання отримати санаторно-курортне лікування, а отримав аж 1 (один). Ми поцікавилися у працівників відділів соцзахисту, чому не ведеться робота у даному напрямку, на що отримали відповідь, що ніхто не звертається. Із цього виходить: бажаючі є, а чомусь не звертаються. Але для того, щоб люди зверталися, їм потрібно доносити інформацію про такі можливості. Щось потрібно ж було б робити, щоб АТОвці були задоволені в тій потребі, тим більше, що путівок на санаторно-курортне лікування Міністерством Оборони було виділено багато. У підтвердження цього надаю лист від служби в справах ветеранів та учасників АТО, в якому просять знайти та відправити на санаторно-курортне лікування учасників АТО.
Як виявилося, тепер діяльність Центру буде фінансуватися. У прес-службі ОДА зазначили, що раніше всі питання вирішувалися за кошт волонтерів та інших приватних структур. Так от: кошти були виключно мої особисті, але то не біда, я ж волонтер, а не чиновник. Не по собі лише через те, що задарма витрачені і кошти, і час. Анкетування, що мало б показати реальну картину потреб учасників АТО, було відмінено заступником голови ОДА, а створення Центрів допомоги учасникам АТО в районах взагалі фікція. Очолили ці Центри чисто формально голова РДА чи його заступник, громадська приймальня створена не була, а окрему людину, яка б займалася питаннями учасників АТО не призначили. Все фікція, все відмазки для звітів та доповідей.
Тож я і Тарас Щербатюк прийняли рішення продовжувати роботу в Центрі допомоги учасникам АТО, але не в складі ОДА, як це зараз хоче зробити обласна адміністрація, а як і раніше в складі Центру допомоги учасників АТО, як вимагалося при створенні такого Центру. Центр має працювати по раніше наміченій програмі. Ми мусимо дійти до кожної родини бійця, зробити анкетування, вивчити всі проблеми , систематизувати та реально витребувати надання АТОвцям тієї допомоги, якої вони потребують. Захистити не владу, а учасника АТО – таке стояло завдання Центру, й на таку роботу орієнтував на нараді 10 жовтня Президент України Петро Порошенко.
Микола Добровольський, голова ГО "Волонтер Черкащини", співголова Центру допомоги учасникам АТО
*передрук з сайту Час-Ч
