Велогонщик Денис Фіщук здобув для української збірної першу медаль на Invictus Games-2018. Чоловік і раніше займався триатлоном, потім став військовослужбовцем, а в зоні бойових дій отримав контузію. Після повернення додому екс-військовий мав чимало вільного часу тоді й дізнався про «Ігри» й вирішив спробувати.
Денис Фіщук – єдиний черкащанин в українській збірній «Ігор нескорених». Окрім нього в нашій команді ще 14 людей, які отримали бойові поранення. Унікальність української команди в тому, що в ній представлені всі силові структури держави: добровольча армія, МВС, національна гвардія, Міноборони, війська, прикордонники тощо. Кожен із членів збірної привіз нагороди зі змагань, дехто навіть по три.
- Ми тричі проводили двотижневі збори, на яких плідно працювали з тренерами, тому в нас такий результат, - розповідає Денис.
Чоловіку нелегко було повернутися до серйозних фізичних навантажень, але завдяки щоденним тренуванням він зміг покращити фізичну форму. Щодня у Дениса були тренування з велоспорту, він виїжджав за місто і долав кілометри на велосипеді, який йому подарував тренер Сергій Степаненко.
- Всі спортсмени викладалися на 100%. Коли були змагання з плавання мене дуже вразив англієць, який мав лише одну руку. Чимало людей після таких складних ушкоджень замикаються, а цей чоловік з однією рукою вийшов у басейн, піднявся на спеціальну тумбу, стрибнув у воду, проплив і самотужки вийшов. Це доводить, що які б страшні травми не були – це не вирок. Спортсмен з Англії їздить на міжнародні змагання, і йому аплодують тисячі людей на стадіоні, - говорить черкащанин.
На змаганнях Денис отримав «бронзу» і вважає свій результат очікуваним, хоч перегони були важкими. Попри те, що для спортсменів скоротили довжину велотраси із п’яти кілометрів до двох із половиною, черкащанину було важко долати деякі повороти. Чоловік розповідає, що йому не вистачило саме професійної підготовки як велосипедиста, адже спортсмен хоч і має хорошу фізичну підготовку, проте на розворотах втрачав багато швидкості.
- Серед людей, які мене вразили, був Саша Чалапчій. Він виступав із ручним велосипедом, адже замість ніг має протези. Але попри це він дуже життєрадісний та веселий. Навіть якщо ми приходили замучені після тренувань, то веселун Чалапчій постійно покращував настрій та змушував посміхатися. Він фермер і має хазяйство, будує дім та ще й узяв участь у цьому проекті. Саша вражає своєю позицією, цілеспрямованістю і показує приклад іншим хлопцям, які також отримали поранення, що життя триває, - розповідає спортсмен.
Коли українська збірна повернулася після змагань до Борисполя, вона була здивована тій кількості людей, які прийшли їх привітати.
- Команда з дороги була дещо вимотана, доба перельоту дала про себе знати. Думаю, що за нас вболівали тут в Україні, а в Сіднеї ми відчували підтримку супроводу команди, - розповідає Денис. Нашу команду підтримувала і українська діаспора в Австралії. Вони грамотно розташувалися на локаціях по всій велотрасі. Коли повз них проїжджав черкаський спортсмен, то постійно чув «Україна».
Українську збірну на «Іграх нескорених» сприймали чудово, спортсмени не відчували якогось особливого чи поблажливого ставлення. Оскільки змагання спортивні, то логічно, що команди конкурували, але рівень підготовки української збірної говорив сам за себе.
- Якщо порівнювати із сусідньою Польщею, у якої майже не було медалей, то дехто з наших спортсменів приїхав навіть із трьома. Я думаю, що за кордоном здивувалися, побачивши як вихідці з держави, де є війна, так вдало виступають, - розповів Денис Фіщук.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
