Старший сержант Євгеній Близнюк – головний сержант гранатометного взводу в 72 ОМБр ім. Чорних Запорожців. Він вже вдруге прийшов воювати за країну і так склалося, що обидва рази робить це на тому самому напрямку.
Вперше Євгеній долучився до війська у 2017-му, це була одразу контрактна служба, одразу бойова частина і ротація на Схід, південніше міста Курахове, на Донеччині. По завершенню контракту, чоловік повернувся до цивільного життя. Та за 2 роки, коли почалося повномасштабне вторгнення, колишній боєць знову одягнув форму.
"Прокинувся 24-го я від того, що почув вибухи. Вийшов надвір, а там ракети літають. Я спокійно зібрав речі та попрямував до Черкаського районного ТЦК. Одразу мобілізувався у 72-гу бригаду. Перша посада – номер обслуговування гранатомета, а зараз – вже головний сержант взводу"
Перші бойові задачі Євгеній виконував біля Мощуна, де з побратимами довелося тримати оборону Києва. Вони були одними з тих, хто відбив напад ворога, а після гнав його до білоруського кордону і закріпилися в Чорнобилі.
Далі, коли столиці вже нічого не загрожувало, підрозділ чоловіка перемістили на Донеччину, в село Кодема. З його слів, на Донеччині війна абсолютно не така, як була на Київщині - значно інтенсивніша. Після Кодеми, всім особовим складом, гранатометний взвод Близнюка відправився в основний район зосередження Чорних Запорожців, на Вугледарський напрямок. Тут Євгеній потрапив на позиції поруч із місцями, де він служив у 2017-2020 роках.
2 роки захисники утримують рубежі. Їх не зсунули ні ворожі піхотинці, ні дрони, ні чисельна ворожа техніка.
"У січні 2023-го, коли була одна із найбільших танкових атак на Вугледар, я сидів із ПТРК Фагот на териконі, чекав на них. Навіть не рахував, скільки знищили ворожої техніки. Цікаво, що до тих подій Фаготами, Джавелінами й іншими засобами не всі вміли користуватися, але є в нас друг Ютуб – зайшов, подивився, послухав, покрутив, понатискав і в бій. Бо війна змушує думати й вчитися", - згадує військовий.
Мобілізовувався Євгеній в компанії своїх товаришів, їх прийшло семеро. Всі вони вже повернулися до цивільного життя через ускладнення зі здоров’ям. Старший сержант Близнюк, попри осколкове поранення в коліно, досі в строю. Каже, що сил надає мотивація.
"Мене просто радує, коли кацапня горить. Коли не наші позиції, не наша техніка, а коли саме кацапня горить, тоді на душі так добре".
За всі здобутки, Головнокомандувач Олександр Сирський нагородив Євгенія Близнюка почесним нагрудним знаком «Золотий хрест».
За інформацією пресслужби Черкаського обласного ТЦК
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
