Мав їхати до Польщі на заробітки, а пішов на війну. Дивом вижив, коли поряд у траншеї розірвалася міна. Два місяці був прикутим до ліжка. Та врешті став на ноги. Ця історія про добровольця з Черкащини. Як бухгалтер став кулеметником, згодом розвідником, а нині - кожного дня долає біль, щоб далі боротися за Україну, йдеться в сюжеті Подробиць.
Олексієві - 28. Родом з міста Шпола, що на Черкащині. Поранення отримав цьогоріч у березні на Донеччині. У складі 54-ої окремої механізованої бригади тримав позиції неподалік Лисичанська.
"Обстріл закінчився, я просто рухався від однієї "еспешки" до іншої. Міна прилетіла прямо у траншею, вона прилетіла буквально за метр від мене... Зараз п'ять переломів - три в нозі, дефект суглоба, дефект кістки, тут взагалі лікар створив чудо - тут пластина, тут пластина й отак воно все зв'язано", - розповідає військовослужбовець ЗСУ Олексій.
Олексієві осколками посікло руку та ногу. Від загибелі, зізнається, врятувала каска і бронежилет, і звісно - побратими. Понад два місяці був прикутим до ліжка. Позаду з десяток операцій і перші кроки на милицях у Рівненській лікарні.
"Перший вихід - це був у перев'язочну, три метри. Я ішов хвилин п'ять взагалі, і по дорозі відпочивав тричі, назад мене привезли", - пригадує військовий.
Від Олексія не відходить дружина Анна. Побралися вони через місяць після початку повномасштабного вторгнення. Торік 25 лютого Анна в один день провела на війну двох найдорожчих чоловіків - коханого і батька. Хлопець пішов служити, не маючи жодного військового досвіду.
"Альоша взяв відпустку на один день. Його відпустили. Відпустили й мого тата, бо вони були в одній частині. Ми купуємо обручки, йдемо купуємо букет весільний і йдемо до РАЦСу", - розповідає про весілля дружина.
Нині боєць на реабілітації у Рівненському госпіталі. Щоденно працює над своїм відновленням. Олексій старанно виконує усі вправи щоразу додаючи навантаження.
"Наша основна задача - збільшити м'язеву силу, збільшити рухливість в суглобах, амплітуду рухів і покращити мобільність пацієнта і баланс", - каже фізичний терапевт Святослав Тарасюк.
Медики кажуть, старання Олексія дають результат.
"До нас він потрапив дуже маломобільним, але завдяки старанням наших фізичних терапевтів, які спонукають його до ходи, до руху, відновлення наступило і наступило досить швидко", - говорить завідувачка центру лікування та реабілітації наслідків нейротравми Ірина Каспришен.
Боєць каже: ні на мить не шкодує, що став на захист батьківщини. Хоча ще торік 24 лютого з коханою планували поїхати до Польщі на заробітки й вже мали на руках візи.
Після одужання Олексій хоче стати офіцером, щоб здійснити мрію дитинства. Міномет, з якого його поранили, розповідає: вже знищили побратими, тож певен, помста для ворогів - неминуча.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
