“Лисиці приводять у двір свій виводок і нікого не бояться”: Золотоніщина потерпає від хижаків

У Золотоніському районі неабияк гостро постала проблема нашестя лисиць. У мисливських угіддях поблизу села Гельмязів лабораторним дослідження підтвердили сказ у безпритульних собаки та кота, ймовірно, заражених від лисиці, оскільки вона є джерелом вірусу, пише Золотоноша.City.

Староста села Крупське Надія Хомут розповідає, що ці хижаки вільно розгулюють селом, масово викрадаючи птицю.

"Наразі до мене звернулося понад десяток крупчан, господарства яких постраждали від лисиці. Кури, гуси, качки зникають із сараїв, а зранку господарі знаходять лише пір’я на городі!" – розповіла Надія Василівна.

Жінка звернулася з листом до ГО «Золотоніське товариство мисливців та рибалок». Щодня список постраждалих збільшується. Більше того, селяни помітили і скажених тварин. У селі є мисливці із дозволом на користування зброєю, проте під час дії військового стану відстріл тварин заборонений.
Житель Крупського, мисливець та єгер Володимир Денисюк має зброю. Він один з тих, до кого хижак заходить на подвір’я щодня.

"Вони бродять яром, заходять у двір. Скажену від нормальної лисиці відрізнити дуже легко: облізлий хвіст і миршава вона така, вилиняла, безстрашно ходять у дворі й не бояться собак. Сміливо можуть кинутися на домашніх тварин, не реагують на крики людей, - розповідає про небезпеку від хворих тварин досвідчений мисливець. – Вони і в мене птицю забирали, і в сусідів. І по вулиці багато господарів жалілися. Я пір’я дуже багато нахожу. У людей на городах вже й нори з’являються. Ввечері, як тільки починає сіріти, зустрічаю їх під фарами у центрі села".

За словами Володимира Івановича, тварини вже не бояться людей. Раніше хижаків відстрілювали щозими, були сезони полювання. Потім фактично до весни продовжували відстріл скажених лисиць.

"Лисиці ідуть прямо в двір, немає відбою. Більше того лисиця привела трьох піврічних лисенят прямо до сараю з каченятами! - підтверджує слова односельця про навалу хижаків й Наталя Петренко. - А цього тижня виходжу з двору: лисиця в зубах з моєю куркою і потягла до сусіднього двору, де пустує хата. Наступного ранку наливаю качатам води, а вона попід парканом у мене ходить. Я її проганяю, а вона не тікає. Боюся, у мене онучка до школи ходить, хоч би не перестріла дитину. І це ж ми в центрі живемо, багато діток ходять в школу і назад цією дорогою".

У минулому році селяни відбивалися від хижака своїми силами: ставили капкани. Цього ж року нашестя тварин вражає, люди б’ють на сполох.

За словами начальника відділу безпечності харчування та ветеринарної медицини Золотоніського районного управління ГУ Держпродспоживслужби у Черкаській області Миколи Середи, популяція лисиць за два роки збільшилася більше, ніж у тричі. Згідно з інструкцією, має бути 0,5-1 лисиця на 1000 га, а їх в рази більше. За цей час було вже два приплоди. А лисиця, за наявності кормової бази, народжує по 5-6 лисенят. Однак ветслужба зробити нічого не може.

"Ситуація виникла через заборону полювання у зв’язку з введенням воєнного стану в Україні. З кожним роком лисиць стає все більше. Чисельність хижаків стримував лише відстріл тварин у визначений період. Зараз поля прибрані, миші, зайці - всі йдуть до подвір’я, і лисиці йдуть ближче до села, - пояснює Микола Євгенійович. І додає про хворобливих особин: - З нашого боку ми можемо забезпечити лише щеплення домашніх тварин – котів та собак, згідно з протиепідеміологічним планом. Більше ветслужба ніяк не може вплинути на кількість лисиць. Є державна програма щодо проведення переоральної вакцинації диких м’ясоїдних (проти сказу), на це держава має виділяти кошти. До війни два роки поспіль приманки-вакцини розкидали на ліси з літаків. Вони приманювали своїм запахом, і коли тварини його прокушували, протягом 30 днів їх організм імунізувався від сказу. Останніх чотири роки це давало позитивні результати. Захворюваність зменшилась у півтора-два рази. Наразі цього не роблять".

У Черкаській області цю кампанію проводили в Уманському та Звенигородському районах, де реєстрували багато випадків сказу.

За словами очільника районного товариства мисливців та рибалок Володимира Марченка, допомогти у зменшенні кількості хижаків може тільки дозвіл Черкаської ОВА чи Черкаського лісового господарства.

"До мене телефонують з усіх сіл: Скориківка, Львівка, Антипівка, Ковтуни, Новодмитрівка, Крупське, Синьооківка, Кривоносівка, Зорівка… В усіх нашестя лисиць. Але без дозволу обласної військової адміністрації мають право стріляти тільки штатні єгері. У нас їх шість на 57 тисяч гектарів: три в Золотоноші і по одному в Кривоносівці, Вознесенському та Гельмязові. З початку року ці мисливці відстріляли 44 хижаки. Але це мізер, якщо їх ходить 400… Зменшити популяцію можливо лише загінним способом, коли створюються бригади з двадцяти чоловік із собаками. Інакше стару лисицю не піймати. Шістьом єгерям це не під силу", - зазначив Володимир Григорович.

Ще один спосіб боротьби з хижаком – це вакцинація від сказу та відстріл.

"У Крупському на Слободі люди закололи лисицю вилами. Про що це говорить? Що тварина не боїться людей, коли вона скажена, тварина втрачає орієнтири, - пояснює Володимир Григорович. – Ми вже писали в усі інстанції, щоб виділили на район вакцину. Тоді її розкидають по території і через 21 день, згідно з правилами, потрібно відстріляти лисиць для того, щоб підтвердити чи спрацювала вакцина. Ми вже пішли таким методом. Зараз поля скошують і реально знайти хижака, мисливці готові відстріляти, чекаємо лише дозволу.

За наявною інформацією подібний запит уже сформував Микола Середа і передав у Золотоніську військову адміністрацію. Далі документ направили на обласний рівень. Наразі всі чекають на реакцію.

Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram