Начальник караулу 23-ї державної пожежно-рятувальної частини у Чорнобаї Вадим Галушка понад десять років рятує життя та ліквідовує надзвичайні ситуації на Золотоніщині. Він переконаний: у його професії головне - швидкість, злагоджена команда та готовність допомогти за будь-яких обставин.
Вибір справи життя для Вадима був абсолютно усвідомленим. Професією рятувальника захоплювався з юних років, вважав її важливою, відповідальною і популярною. Коли довелось обирати фах, старший друг вже навчався у профільному виші, батьки також підтримали його вибір і Вадим впевнено пішов цією стежкою.
Службу Галушка розпочав у 2015 році на посаді інспектора держпожнагляду — напрям превентивної діяльності і запобігання надзвичайним ситуаціям. Напрям доволі важливий і необхідний, але серце молодого рятувальника рвалося в оперативне реагування. Як тільки з'явилась вакансія, він став начкаром і відчув себе на своєму місці.
Вадим розповідає, що кожен виклик унікальний.
“Найгірше — це ДТП. Коли людина заблокована в авто, вона жива, але затиснута, часто з численними травмами. Тут діяти треба максимально швидко, бо кожна секунда важлива, але ж водночас і дуже обережно. Кров, крики від болю — доводиться заспокоювати постраждалих”, - ділиться надзвичайник.
“Є й позитивні моменти. Якось було в умовах сильного снігопаду, кілометрів за 30 від Чорнобаю, жінка народжувала, а швидка не могла проїхати. Ми повезли її своєю машиною. Потім телефонували в лікарню, питали про неї. Сказали, що все добре, мати в порядку, дитинка здорова”, - продовжує Вадим.
“Буває, що ситуація повторюється. Наприклад, в нашому районі є місцина, яка горить щороку. Там ліси і відкрита територія, а поряд село. Існує загроза перекидання вогню на будинки. Ліквідовуємо ці пожежі по кілька днів поспіль. Місцеві згуртовуються, допомагають нам. Так само торфи — щороку горять. А щоб загасити їх треба набагато більше і часу, і води, і людей. Горіння відбувається під землею і загасити його швидко і легко просто неможливо”, - розповідає вогнеборець.
“Допомагати — завжди приємно. Люди звертаються з різним. Котика з дерева зняти чи собачку з люка витягти — теж важливо. Вдячність людей — звісно дуже приємно. А якось я їжачка врятував. Ми ліквідовували пожежу на відкритій території і бачу, як їжачок тікає від полум'я, голки вже обгорілі. Схопив його, дав водички попити і відпустив на безпечній ділянці”, - тепло усміхається рятувальник.
А головне, що в будь-якій непередбачуваній ситуації, поряд люди, на яких можна покластися, яким повністю довіряєш.
“Мій караул — взагалі найкращий! Я відчуваю гордість за кожного. Працюємо як один злагоджений механізм, де кожен необхідний, важливий і на своєму місці. Кажу вам!”, - емоційно стверджує Вадим.
А у вільний час Галушка захоплюється настільним тенісом. Бере участь у змаганнях між силовими структурами у складі команди Головного управління, яка постійно займає призові місця і неодноразово здобувала першість.
“Дружина Євгенія і синочок Данило — моя найбільша радість і підтримка. Яке б не було важке чергування, побачу їх і знов наповнююсь силами”, - запевняє Вадим.
За інформацією пресслужби ГУ ДСНС України в Черкаській області
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
