В Україні, зокрема на Черкащині, дедалі помітнішими стають наслідки зміни клімату - пересихають річки, міліють ставки, а кількість опадів стрімко зменшується. Науковці вже кілька років попереджають про загрозу дефіциту води, яка у деяких країнах світу вже стала реальністю.
Керівник обласного управління екології та природних ресурсів Віталій Петров в коментарі для Про все пояснює, що про ці проблеми науковці попереджали ще років 15 тому.
"У нашій області є 1037 малих та середніх річок, 2970 ставків, 33 водосховища і, звісно, велика річка Дніпро, - розповідає Віталій Петров. - Ще 10–15 років тому науковці говорили про можливу засуху. Уже є держави, які займаються зовнішньою торгівлею питною водою, бо деякі інші країни власних запасів просто не мають".
За словами еколога, головна причина зневоднення — зміна клімату. Посухи стають частішими, а сніговий покрив — дедалі меншим.
"Минулої зими я в Черкасах снігу взагалі не бачив. Один-два дні пролежав — і все. А це основний чинник наповнення поверхневих і підземних вод. Минулого літа взагалі не було дощів, - згадує він. У Києві, коли я був на нараді в регіональному офісі водних ресурсів, представники гідрометцентру казали, що зі 100 відсотків опадів, які мали випасти взимку та навесні, отримали лише 37 відсотків".
Фахівець додає, що ситуацію погіршують геологічні зміни, вирубка лісів та урбанізація.
"Через ерозію чи зсув ґрунту змінюється русло річок. А коли вирубують ліси, зникає природний регулятор водного балансу. Ліс затримує вологу, запобігає швидкому стоку", — пояснює Віталій Петров. - До того ж дамби, водосховища та канали затримують воду, зменшуючи її швидкість і сприяючи випаровуванню".
Не менш руйнівним чинником, за його словами, є щільна забудова міст, коли асфальт і бетон не дають воді вбиратися у ґрунт, спричиняючи швидкий поверхневий стік.
"До вирішення проблеми потрібно підходити комплексно й, де потрібно, — більш жорстко", - наголошує керівник.
Серед ключових напрямів він називає впровадження сучасних технологій зрошення, зокрема крапельного поливу.
"Потрібно обов’язково встановлювати лічильники води та забезпечити дистанційний моніторинг використання", — підкреслює посадовець. - Малий бізнес теж має запроваджувати рециклінг води, як це вже роблять великі підприємства".
Ще один важливий крок — відновлення екосистем, зокрема лісів, заплав та боліт.
"Ліси треба не лише вирубувати, а й висаджувати та лікувати. Ліси, як і люди, хворіють", — зауважує Віталій Петров. - А заплави й болота — це природні фільтри та резервуари води. Їх відновлення допоможе регулювати водний стік".
Не менш важливо, додає він, зменшити викиди парникових газів та розвивати відновлювальну енергетику, адже саме це може сповільнити глобальне потепління.
Також необхідно посилити відповідальність за порушення природоохоронного законодавства й активізувати просвітницьку роботу.
«Ще 15 років тому ми відкривали кран і вода текла скільки завгодно. Тепер починаємо замислюватися й економити. Тому треба ще з дитячих садочків розповідати про важливість збереження водних ресурсів", — наголошує фахівець.
На його переконання, подолати проблему зменшення водності річок можливо лише за умови спільних дій суспільства, уряду та бізнесу.
"Якщо ми робитимемо все необхідне лише на Черкащині, то нічого не зміниться, — розводить руками Віталій Петров. - Це має робити кожна область і кожен користувач водних ресурсів. Бо часто приходять люди й кажуть, що пересихають водойми. А я питаю: “Що ви зробили, аби цього не сталося?".
Він переконаний: держава і надалі розвиватиме природоохоронні механізми, зокрема й через жорсткі вимоги Євросоюзу, кандидатом на вступ до якого є Україна.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Глобальні кліматичні зміни уже прийшли, – Олександр Спрягайло про засуху в селах і потопи в містах
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
