Місцеві активісти зупинили та роззброїли кілька автобусів із «тітушками» з Криму. Корсунь-Шевченківський, 20 лютого 2014 року. (скріншот з відео)
У новому російському документальному фільмі «Крим. Повернення на Батьківщину», присвяченій річниці анексії півострова, одним із ключових епізодів є так званий «Корсунський погром». Мова йде про події 20 лютого 2014 року біля міста Корсунь-Шевченківській, що на Черкащині. Тоді місцеві активісти зупинили та роззброїли кілька автобусів із «беркутівцями» та «тітушками» з Криму, які поверталися додому з Антимайдану. У російському фільмі ці події показують як цілеспрямоване побиття та приниження кримчан, які не підтримували ідею євромайданівців, інформує Радіо Свобода.
На початку російського фільму «Крим. Повернення на Батьківщину» його автор, журналіст Андрій Кондрашов розповідає про події 20 лютого 2014 року на Черкащині. Тоді, мовляв, із Києва додому поверталися звичайні, беззбройні кримчани – учасники мирних мітингів Антимайдану, які у столиці намагалися донести думку півострову, відмінну від євромайданівської.
Однак під містом Корсунь-Шевченківський націоналісти немовби оточили колону кримчан з обох боків: били автобуси битами, били і самих пасажирів, обіцяли спалити їх живцем, а одного з водіїв навіть розстріляли впритул із вогнепальної зброї. Усе це автор підтверджує нібито реконструкцією тих подій за свідченням очевидців. Серед них – і заступник командира «полку народного ополчення» Криму, і пасажири автобуса – жителі Сімферополя.
За знайдені російський прапор, гасла на кшталт «Мы наш Крым Бандере не сдадим», або фотографії із телефону з нібито «безчинствами на Майдані», мовить далі Кондрашов, можна було поплатитися життям. Натомість кримчан змушували співати український гімн та кричати «Слава Україні». А, за словами пасажира автобуса Михайла Гунька, ще й наказували їсти скло.
«Сиділи в купі, вони висмикували наших людей, кримчан, і змушували кого за пазуху збирати, скидати розбите з автобуса скло, кого у кишені, кого їсти змушували», – говорить він.
«Їсти скло змушували?» – перепитує журналіст Кондрашов.
«Так, їсти скло. Люди брали, незважаючи ні на що, і їли. Тому що жити хотілося усім», – додає житель Сімферополя.
За словами цих же очевидців, на вцілілих кримчан, які втікали полями та лісами, «націоналісти влаштували облаву за всіма законами жанру».
«Вони били, розумієте. Вони бачили нашу кров, вони бачили наш біль. І стояли і сміялися, і це їм приносило задоволення. Про що ще можна говорити. По тій трагедії ми просто зрозуміли, що нам залишатися в Україні не можна. Це фашисти, це відверті фашисти, це відверті «бендерівці», – резюмує заступник командира «полку народного ополчення» Криму Олексій Бочкарьов.
У підсумку цього епізоду, президент Російської Федерації Володимир Путін називає так званий «Корсунський погром» виявом крайнього націоналізму, який став поштовхом рятувати кримчан.
«Коли ми побачили спалах найбільш крайнього націоналізму, стало зрозуміло, що для людей, які проживають саме в Криму, можуть настати дуже важкі часи. І лише тоді, я хочу це підкреслити, виникла думка про те, що ми не можемо просто так залишити людей у біді в цій ситуації», – зауважив він.
Черкащани: «корсунський погром» – цілковита брехня
Тим часом активісти, безпосередні учасники тих подій у Корсунь-Шевченківському, називають інформацію про «Корсунський погром» цілковитою брехнею російських ЗМІ.
На блокпосту 20 лютого 2014 року корсунчани зупинили п’ять із восьми автобусів із «беркутівцями» та «тітушками». На прохання вийти на вулицю, останні почали жбурляти з вікон світлошумові гранати. І лише у відповідь активісти, як пояснюють, били битами по склу.
«То все брехня, що ми їх змушували скло їсти. А те, що казали збирати в кишені – це правда. Комусь і перепало трохи. Ви уявіть – дістає він ніж, а той – у крові. Він моїх братів різав за 100-200 гривень, а я йому дивитимуся в зуби?! Тому вони трохи стусанів отримали. Але щоб убивати – такого не було», – розповів місцевий майданівець Володимир Решетняк.
Затриманих «беркутівців» та «тітушок» корсунські активісти роззброїли. Згадують, що вилучали дерев’яні бити із цвяхами, ножі і навіть мачете – усі предмети залиті кров’ю. За даними черкаських активістів, були в кримчан і відео побиття майданівців, і закривавлені щити 14 сотні самооборони Майдану. Активісти припускають, що везли вони їх додому як трофеї. Більше того, в одному з автобусів були і заручники.
«На блокпосту у селі Миронівка «тітушки» зупинилися і п’ятдесят тамтешніх активістів побили і штабелями поклали у кюветі. А трьох взяли в заручники і везли в автобусі. Один із них був підрізаний. Ми вже їх тут звільнили і в лікарню відвезли», – говорить корсунський самооборонівець Сергій Шульга.
Жодна людина не загинула – корсунчани
У фільмі «Крим. Повернення на Батьківщину» із посиланням на МВС України журналіст каже, що так званий «Корсунський погром» забрав життя сімох людей, а ще двадцять зникли безвісти. Однак місцеві активісти наголошують, що на блокпосту не було жодної смерті або ж нанесення тяжких тілесних ушкоджень антимайданівцям. В УМВС України в Черкаській області у понеділок підтвердили інформацію активістів: під час минулорічних подій не загинула жодна людина і жоден антимайданівець не зник безвісти.
За даними корсунських активістів, після сутичок більшість кримчан поїхали далі до Криму в трьох уцілілих автобусах. Частину ж гостей активісти шукали по сусідству.
«Вони порозбігалися по сусідніх селах. А ми їх позбирали, їсти їм принесли і одяг, кому він був потрібен. За свої кошти їм квитки купили, щоб відправити додому, до Криму, і навіть на вокзал привезли. У нас усе було витримано по букві закону – усі списки є в міліції, хто їхав і що до чого», – продовжує Володимир Решетняк.
Місцевих активістів засмучує той факт, що тепер на лютневі події минулого року на Корсунщині у світі дивитимуться очима російських пропагандистів. Тож, щоби показати їх в іншому світлі, корсунчани збирають свідчення очевидців та докази, зокрема вилучені в «тітушок» знаряддя вбивства.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
