“Хохли”, малороси чи українці: кому вигідні нововведення у редакції Українського правопису

25 жовтня 2018, 20:03

Зображення: Надія Кушнір

Українська Національна комісія з питань правопису висунула на обговорення громадськості проект нової редакції “Українського правопису”. До нового “Українського правопису” хочуть повернути ряд мовних норм “репресованого” правопису 1919 року.

Фахівці очікують уважного прочитання, конструктивних пропозицій та доброзичливої критики. Однак, уже зараз у соцмережах шириться хвиля негативу з приводу нововведень. А на сайті Кабінету Міністрів України з’явилася петиція щодо збереження чинного правопису.

Що зміниться?

Проект рекомендує писати «и» та «і» на початку слова перед приголосними «н» та «р». Тобто, обидва слова – індик та индик – згідно з новим правописом, будуть правильними.

В узвичаєних в українській мові словах грецького походження з літерою «ф» новий правопис допускає варіантне написання літери «т». Скажімо, правильним вважатиметься написання кафедра та катедра, міф і міт, ефір та етер.

У словах із латинським коренем -ject- рекомендують вживати літеру є: об’єкт, проєкт, проєкція.

Чи не найбільші суперечки викликали зміни у написанні складних слів. Укладачі правопису пропонують слова з першим іншомовним компонентом анти-, контр-, віце-, екс-, лейб-, обер-, штабс-, унтер- писати разом: антивíрус, контрудáр, віцепрем’є́р, віцекóнсул, ексчемпіо́н, ексмінíстр, експрезидéнт, лейбгвардíєць, оберма́йстер, оберлейтенáнт, оберпрокурóр, але за традицією контр-адмірáл.

Навіщо змінювати правопис і до яких наслідків призведе це нововведення «Про все» запитує у викладачів Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.     

Навіщо оновлювати правопис?

Людмила Боть, кандидат філологічних наук, доцент

- Мова розвивається і під впливом суспільних змін та історичних реалій назрівають необхідні нововведення. Відповідно, і мовна норма повинна змінюватись. Якщо ми говоримо безпосередньо про зміни у правописі української мови, то тут навіть не зміни, а повернення до старого українського правопису.

Чому творці проекту правопису відмовляються брати участь у суспільній дискусії?

Василь Пахаренко, кандидат філологічних наук, професор

- У них там все логічно прописано, бо так споконвіку писалося. Логіка мови була такою, а потім у 1933 році її штучно знищили. Вони це добре знають і підкреслюють, що такі питання на референдумі не вирішують. Писати крови чи кроли? Чого мені так легко говорити, а через те, що моя бабуся, яка була дуже розумною людиною і не вчилася у школі жодного року, казала: «кроли», «смерти», «соли». І так її мати, моя прабабуся, казала. Так писав Шевченко на Наддніпрянщині, Франко - на Західній Україні. Це була наша рідна традиція. А 1933 року укладачів цього правопису розстріляли, а правопис заборонили. Для багатьох поколінь він був природнім, бо так вчили їхніх дідусів і бабусь. Ідея радянського правопису полягала в тому, щоб максимально наблизити українську мову до російської, щоб у результаті не було різниці. Українська мова дуже багата. Є, наприклад, слово “окоп” і є слово “шанець” (у козацькі часи козаки копали шанцем). Слово “шанець” було заборонено, бо в російській мові такого відповідника не було. Або, наприклад, у нас є слово ”атом” і є “неділка”, яке згодом було заборонено. Оце ця логіка.

- Які наслідки понесе за собою новий правопис? Яким чином вплине на рівень знань випускників?

Людмила Боть

- Це питання не тільки складне, а й страшне, тому що так складається в нашій державі, що не всі випускники навіть центрального регіону долають бар’єр “склав”. Тоді страшно уявити, що буде, якщо будуть прийняті оці зміни. Я думаю, що ті мовознавці, які працюють в Українському центрі оцінювання якості освіти орієнтуватимуться на те, що те, або інше правило потрібно буде оминути. Це не можна робити дуже стрімко, рубаючи. Є певні вимоги, які потрібно зробити, наприклад, до відмінювання слів іншомовного походження. Ми неодноразово чули “приїхали на метрі”. Звісно, що зараз це не є правильним варіантом, але дехто досі вважає, що слово “пальто” не відмінюється.

Василь Пахаренко

- По-перше, там усе прораховано. Впровадження правопису триватиме не один рік. По-друге, до найскладніших випадків є поступки, що мені не подобається. Фахівці пішли на поступки громадськості, адже дозволяється писати і “катедра”, і “кафедра”. Можна писати “міт”, а можна - “міф”. Обидва варіанти будуть правильні, тому цих змін не так багато. Їх педалюють ті, хто не хоче нічого змінювати і намагається нажахати публіку, що доведеться все вчити по-новому. Це все швидко вирішується, і до цього люди швидко звикають. Головне, щоб ці зміни були остаточними, і не було більше намагань їх якось полегшити.

Який відсоток того, що чинний правопис усе ж таки збережуть?

Василь Пахаренко

- Це залежить від того, хто переможе в душах українців - хохли, малороси чи українці. А шанси 50 на 50, тому що опір - величезний. На сайті Кабінету Міністрів України з’явилася петиція щодо збереження чинного правопису. Це велика забаганка малоросів. Для них головне не зачіпати правопис. Головне - гроші та ковбаса, але треба пам’ятати, що там, де забувають мову, зникає ковбаса.

Підготувала Альона Ліщук

Максим сказав:

Дуже кумедно 🙂 Витягли петрівський шанець і записали той у вельми українські слова 🙂 Ой, якби знали російські солдати часів Петра та Лизавети Петрівни, що послуговуються українською.

https://ru.wikipedia.org/wiki/Шанец

І це впарює кандидат філологічних наук…

Черкасець сказав:

Я впевнений, що ці “кандидаты в доктора” в побуті не користуються українською мовою, а Вася ще й на вигадку мастак-“забороняли слово шанець”.

Вгору