Минулого тижня в Україні вступив у дію закон «Про очищення влади». За попередніми оцінками, під люстрацію потраплять до мільйона чиновників та керівників силових відомств. Йдеться, зокрема, про тих, хто сидів у чиновницьких кріслах за часів екс-президента Віктора Януковича. Їм на десять років заборонять займати державні пости. Хто підпадає під дію закону на місцевому рівні, та як реалізовуватиметься це нововведення «Вечірка» запитала у колишнього начальника Головного управління юстиції в Черкаській області, а сьогодні Директора Черкаського обласного центру з надання правової допомоги Віктора Левицького.
– Хто з посадових осіб виконавчої гілки влади на рівні області та районів підпадає під люстрацію? Чи усі, хто був на посадах за часів Януковича є «клієнтами на вихід»?
— Підпадають, але не всі. Під люстрацію підпадають голови обласних державних адміністрацій, їх перші заступники та заступники, голови районних держадміністрацій, які працювали на своїх посадах, сукупно не менше одного року у період з 25.02.2010 по 22.02.2014. Або ж займали свої посади у період з 22 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року і не звільнились за цей час за власним бажанням. Закон обмежує право для перелічених високопосадовців режиму Януковича займати посади в органах державної влади. Ці особи мають бути звільнені на підставі їхніх особових справ з державної служби із забороною протягом 10 років займати посади на державній службі.
Ті ж посадовці, які обіймали свої посади з 25 лютого 2010 по 22 лютого 2014 року сукупно менше одного року, або ж ті, які звільнились за власним бажанням у період з 22 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року під люстрацію не підпадають.
— Заборонивши досвідченим кадрам десять років займати посади, чи не створить цей закон кадрового дефіциту? Чи не станеться так, що органах державної влади буде нікому працювати?
— «Стосовно втрати професіоналів, тут наступна ситуація: люди, які займали вищі керівні посади, які були першими заступниками, заступниками міністрів, керівниками областей, районів, прокурорами, начальниками міліції під час режиму Януковича, під час революції гідності, вони могли зробити громадянський вчинок і написати заяву на звільнення. Якщо не раніше, то 30 листопада минулого року, чи 10 грудня, коли «зачищали» Майдан. Або 20 лютого цього року, коли убивали наших людей на Майдані". Так висловився з цього приводу Міністр юстиції України Павло Петренко. І я з ним цілком згідний.
Ще хочу сказати, що Закон чітко визначає критерії. Вони справедливі, тому що не є вибірковими і розповсюджуються на усіх, хто прийде на державну службу. Це дасть можливість дуже серйозно очистити державний апарат. Цей Закон не стосується рядових службовців, які працюють в райдержадміністрації чи облдержадміністрації. Він у першу чергу регламентує відносини між правовою Державою і представниками влади, які займали чи займають вищі керівні посади на різних рівнях.
— Чи будуть люстровані на регіональному рівні прокурори, керівники міліції, СБУ та їх заступники?
— Так. Ті з них, які обіймали посади сукупно не менше року у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року, а також ті, які у період з 21 листопада 2013 по 22 лютого 2014 року не звільнилися за власним бажанням. Хочу зазначити, що суб’єктами відповідальності за цим Законом також можуть бути інші посадові та службові особи органів внутрішніх справ, прокуратури та інших правоохоронних органів, які брали участь у затриманні людей під час подій на Майдані, складали процесуальні документи, проводили оперативні та слідчі заходи, здійснювали процесуальне керівництво щодо цих осіб. Або своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю, що встановлено рішенням суду щодо них, яке набрало законної сили, перешкоджали реалізації конституційних прав громадян проводити мітинги, демонстрації тощо у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року.
— Чи підпадають під люстрацію судді - вони ж тепер виборні?
— Так, підпадають. Закон «Про судоустрій та статус суддів» не передбачає виборність суддів. Видається, що термін «виборна посада» стосується лише посад, обрання яких здійснюється громадянами, а не спеціально уповноваженим органом, наприклад, — Верховною Радою України. В іншому разі, процедура звільнення професійних суддів, як і підстава їх звільнення, передбачені ст.5 Закону, просто втрачає будь-який сенс.
Будуть люстровані не всі судді. Лише ті, які підпадають під критерії, передбачені ст. 3 Закону: хто, умовно кажучи, був причетний до політичних репресій під час Майдану. Але для цього, як і у випадку з депутатами має бути рішення суду, яке набрало законної сили.
— Чи підпадають під люстрацію депутати, які голосували за закони 16 січня?
— Ні. Ст.3 Закону, яка передбачає критерії люстрації, прямо не встановлює такого обмеження. Водночас, ч.7 ст.3 Закону передбачає деякі інші критерії, якщо «своїми протиправними рішеннями, дією чи бездіяльністю призвели до порушення прав людини та основоположних свобод, визнаних рішенням Європейського суду з прав людини», однак для цього випадку потрібне рішення суду, що набрало законної сили.
— Чи буде закон застосований до теперішніх кандидатів в народні депутати?
— Не застосовується. Обмежень щодо зайняття посади народного депутата Закон не містить.
— Хто буде відповідати за втілення закону?
— Прямої юридичної відповідальності за втілення Закону не передбачено. Повноваження щодо розробки підзаконних нормативно-правових актів покладені на Міністерство юстиції (в тому числі порядок перевірки), воно ж публікує контакти всіх органів, де будуть проводитись перевірки. Розроблені Міністерством юстиції підзаконні нормативно-правові акти приймає Кабінет міністрів України.
— Хто буде люструвати?
— Відповідно до ч.4 ст.5 Закону, організація проведення перевірки осіб покладається на керівника відповідного органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої здійснюється перевірка.
Організація проведення перевірки професійних суддів покладається на голову суду, в якому працює суддя.
— Тобто, люструвати будуть особи, що мають право звільняти осіб, що підлягають перевірці.
Крім того, заборону, передбачену ч.3 ст.1 Закону можуть застосовувати суди, як основне чи додаткове покарання відповідно до Кримінального кодексу України.
— Як взяти участь у втіленні закону про люстрацію? Кому повідомляти про осіб, які підлягають люстрації?
— Повідомляти необхідно до відповідного органу державної влади, до компетенції якого належить проведення перевірки, а також дорадчого громадського органу з питань люстрації при Міністерстві юстиції України протягом одного місяця з дня початку проходження перевірки, при цьому контакти таких органів має поширити Міністерство юстиції України.
— Чи буде конфіскуватися майно в тих чиновників, які не пройшли майнову люстрацію?
— Ні. У Законі не йде мова про конфіскацію майна чи жодним чином інше вилучення майна. Така конфіскація можлива лише в порядку застосування відповідних санкцій Кримінального кодексу України.
— Чи буде в тих, хто не пройшов люстраційну перевірку, можливість оскаржити рішення?
— Так. Ця можливість передбачена відповідно до ч.8 ст.1 Закону "Про очищення влади".
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
