Вирок командиру луганського "Беркута" Валерію Костенку - 4 роки позбавлення волі. Заочно. Обвинувачений у розшуку. Таке рішення 22-го червня ухвалив суддя Соснівського районного суду міста Черкаси Сергій Бащенко у справі побиття протестувальників і журналістів перед Черкаською ОДА 23-27 січня 2014 року.
Про це інформує “Адвокатська дорадча група / Advocacy Advisory Panel” у мережі “Фейсбук”.
Валерія Костенка суд визнав винним у ч. 1 ст. 171 Кримінального кодексу (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів - ред.) та ч. 2 ст. 365 КК (Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу - ред.). Державне обвинувачення представляла прокурор Олена Якушина
Сам Костенко перебуває у розшуку. Від початку війни на Донбасі луганський «Беркут» у повному складі, разом із командиром, перейшов на бік російських найманців. Він воює проти України й станом на 2019 рік очолював підрозділ спецпризначення так званої народної "міліції" "ЛНР".
Постановою від 05.06.2015 Костенка оголосили у розшук, оскільки він переховується на території окупованому терористами м. Луганськ та ухилявся від явки до органу досудового розслідування. У 2016-му році Черкаський суд надав дозвіл на проведення спеціального досудового розслідування щодо ексміліціонера. Впродовж судового процесу повістки про його виклик постійно публікувались у виданні «Урядовий кур`єр» за клопотанням прокурора Олени Якушиної.
Потерпілі у справі Олег Собченко та Станіслав Кухарчук задоволені тим, що справа дійшла до вироку, але вважають, що покарання могло бути й більше.
- Вирок цілком ок, можна було б більше, ну потерпілі завжди так хотять, - прокоментував вирок Олег Собченко.
Станіслав Кухарчук, спецкор телеканалу “Інтер”, вважає, що цей вирок та інкриміновані статті не відповідають діям беркутівців в ту ніч.
- Я задоволений тим, що хоч якийсь вирок є, тому що ця “тягомотина” триває вже майже 8 років. Але треба було бачити, що там відбувалось. Це було тупо пекло, коли пачками завозили людей в міську лікарню з розбитими головами. Як над ними (затриманими) знущалися. Це, навіть, не перевищення службових обов’язків, тим самим командиром луганського беркута, це просто садизм, - розповів журналіст. - Навіть на моєму прикладі, коли били і добивали людей, які вже лежали. Я не чинив спротиву. Казав співробітнику беркуту, що я журналіст і я не чиню спротиву. Я готовий лягти на землю. Показував посвідчення. Але коли лягав на землю мені просто почали завдавати удари в голову. Вважаю, що 4 роки - це мало.
З ним погоджується представник потерпілих - Євгенія Закревська.
- На початку процесу ми наполягали на додатковій кваліфікації - катування і протидія мирним зібранням. Але змінювати обвинувальний акт не стали, - каже адвокатка.
Нагадаємо, під час Євромайдану в січні 2014 року в багатьох обласних центрах активісти займали обласні ради. Аналогічні події відбувались в Черкасах. 23 січня 2014 року протестувальники зайняли нижні поверхи ОДА. За декілька годин силовики відбили будівлю та заарештували кілька десятків людей.
Вночі 27 січня на Соборну площу, розташовану навпроти приміщення «Будинку Рад», з Києва прибули автомайданівці. Вони, зокрема, вимагали звільнення осіб, що були затримані 23-24 січня.
- Хлопці намагались пройти в приміщення Черкаської ОДА. Там зачинилися міліціонери з тітушками”, - розповідає про події тієї ночі Станіслав. - Після перекидання камінням і поливанням водою, хлопці з автомайдану запропонували поговорити й можливо дійти консенсусу. Раптово вибігли працівники беркуту з різних сторін обладміністрації та почали всіх гамселити. Хто встиг втекти, той встиг. В оператора вийшло. У мене, наприклад, ні. В результаті я отримав тілесні ушкодження, з точки зору судово-медичної експертизи, легкого ступеня тяжкості. В мене була розбита голова. Повністю відбиті кисті. Я намагався закрити голову. Вони намагалися її пробити палицями. Я тиждень не міг в руки нічого взяти взагалі. Навіть, коли писав заяву в міліцію, просив допомоги колег, тому що я не міг тримати ручку. Синці й забої по всьому тілу від кийків і ніг беркутівців. Тому що почав бити один, а потім до нього ще приєдналися три або чотири беркутівці.
Станіслав розповів, що після побиття його забрали до лікарні з підозрою на перелом основи черепа. На щастя він не підтвердився.
- Мене трохи “реанімували”. Я прийшов до тями і ми почали знімати, як доставляють побитих людей в Черкаську лікарню швидкої допомоги. Це був жах. Людей хтось вів. Хтось сам шкутильгав. Але у всіх без винятку були розбиті голови. Тобто, працівники міліції, всупереч навіть нормам, які тоді діяли, били людей по голові кийками. І хоча у провадженні лише п'ятеро потерпілих, я бачив десятки, - пригадує Кухарчук, який працює спецкором і в зоні ООС. - Весь цей луганський беркут у повному складі перейшов на бік так званої ЛНР. І зараз ці “взрощені” в Україні спецпризначенці, які мали б захищати Україну, вони воюють проти України. Вони зараз і в мене стріляють.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
