Сьогоднішній день оголошено в Україні Днем Героїв Небесної Сотні. Цього дня українці вшановуватимуть відвагу, силу духу та стійкість громадян, які віддали своє життя під час Революції гідності. Особливим цей день буде для всіх, та, напевно, найважливішим він стане для тих, хто пройшов увесь Майдан. Серед таких – черкащанка Тетяна Богомол. Це сьогодні вона депутат Черкаської міської ради від партії «УДАР», а рівно рік тому у цей самий час вона була однією з активісток Майдану й палко боролася проти тодішнього режиму. На Майдані черкащанка була із 21 листопада і аж до 3 березня.
- Новий рік, Різдво, день Тетяни, власний день народження – всі ці свята здавалися тоді не суттєвими й не вартими того, щоб заради них їхати з Майдану, – так зараз пригадує пані Тетяна.
Прямуючи 21 листопада до Києва, вона навіть і припустити не могла, що ця поїздки затягнеться аж на кілька місяців. Та, пробувши на Майдані день-другий, зрозуміла: потрібно лишатися.
- Якщо не я, то хто ж тоді? - так жінка сказала дітям, які просили її повернутися додому. – Вони мене зрозуміли й без зайвих слів передали мені до Києва теплі речі. А ще за кілька днів наші «ударівці» встановили на Майдані черкаський намет, який і став на увесь подальший час моїм домом. Я відчувала відповідальність за всіх людей, які приїздили з Черкас та області й лишалися на Майдані. Для когось я була там як старша намету, ще для когось – мамою, чи тіткою, а комусь і бабусею, кухарем та медиком.
Пані Тетяна згадує, що коли приїздила молодь, вона відразу телефонувала їхнім батькам і питала, чи знають ті, що їхні діти на Майдані.
- Лише тоді я могла заспокоїтися, але все рівно брала хлопців та дівчат, так би мовити, під свою опіку, - розповідає черкаська депутатка.
Особливо ж тривога за молодь посилилася після загибелі Сергія Нігояна. Намет, в якому він мешкав, був неподалік від черкаського.
- Пригадую, як він грівся біля бочки з вогнищем, а поруч з ним примостився наш хлопчина. Я тоді ще порадила їм хоча б з годинку відпочити, але вони до мене не дослухалися, а пізніше Нігоян пішов на Грушевського. Згодом я побачила, що його вже несуть. Тоді я пережила найстрашніші хвилини, - зі слізьми промовляє Тетяна Богомол. – Після цього мені вже жодна небезпека не видавалася страшною. Я могла відправити з Майдану у безпечне місце жінок та дівчат, а сама завжди лишалася.
Та й виходити за периметр Майдану для черкащанки було також загрозливо, адже будь-якої миті її могли арештувати.
- Одного разу, коли «Беркут» був вже поруч, і ніхто не знав, чим все закінчиться, я взяла телефон, набрала номер найближчих мені людей і попросила в них вибачення за те, що не виправдала їхні сподівання, - пригадує жінка.
З того часу пройшов вже рік. Нині Тетяна Богомол депутат міськради від «УДАРу», вирішує актуальні питання міста, допомагає бійцям, які боронять країну на сході, але спогади про Майдан не покидають її й досі.
- Вони надто глибоко врізалися в мою пам'ять, - говорить Тетяна.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram