З 16 по 22 лютого українці відзначають Сиропусний тиждень, який у народі називають Колодієм. Це унікальний час, де переплітаються дохристиянські магічні обряди та глибокі церковні сенси. Про те, чому українцям варто готувати вареники, а не млинці, та як знайти в собі сили на прощення під час війни — читайте у матеріалі "Про все".
Колодій: аграрна магія та «виховання» холостяків
Український Колодій має надзвичайно давнє коріння, що сягає часів східних слов’ян і навіть трипільської культури. Як розповідає черкаська етнографиня Вікторія Наумчук, суть свята — у завершенні зимового циклу та підготовці до весняного оновлення.
— Часто цей тиждень називають Масницею, але це не окреме свято з млинцями, як у сусідній росії, а саме сиропусний цикл українських обрядів, — пояснює Вікторія Наумчук. — Масляна з її млинцями була запозичена з північних впливів або привнесена в радянські часи. Автентична ж українська традиція передбачала меню з варениками, сиром, маслом та сметаною.
Форма вареника мала сакральний зміст: вона нагадувала півмісяць, що уособлював нове життя, жіночу енергію та оновлення. У трипільській орнаментиці вареник був знаком материнства, а сир — символом достатку та чистої енергії.
Головним дійством тижня був обряд Колодки. Протягом семи днів колодка проходила цілий життєвий шлях: у понеділок вона «народжувалася», у середу її «хрестили», а наприкінці тижня вона «помирала». Колодки чіпляли до ніг неодруженим парубкам як нагадування: час створювати родину. Хлопці мали «відкупитися» подарунками чи частуваннями, обіцяючи не бути самотніми.
Жінки відігравали ключову роль у цих дійствах, через що тиждень називали «Бабським».
— Цього тижня люди співали веснянки та обрядові пісні, збирались по хатах на застілля. У різних областях України існували свої варіанти колодійських обрядів, але їхня головна суть була схожою. Це зустріч Весни, прощання зі старим, примирення, завершення холодного циклу та підготовка до Посту. В народних обрядах зароджуватися сакральна ідея вселенського переходу - коли смерть - це не кінець, а початок нового циклу, - розповіла Вікторія Наумчук.
Важливо, що українці не спалювали опудало зими. Замість цього проводили «поховання» колодки — це була аграрна магія, де «поховане» в землю зерно має прорости новим життям.
Сиропусний тиждень: поступовий вхід у Піст
Поки народні традиції фокусуються на гастрономії та іграх, церква нагадує про іншу сторону цього періоду. Клірик Свято-Михайлівського собору отець Олександр пояснює: Сиропусний тиждень — це фінальний етап підготовки до Великого посту.
У цей час віряни вже відмовляються від м’яса, але ще споживають молочні продукти, рибу та яйця. Такий поступовий перехід допомагає організму увійти в обмеження без різкого стресу.
— Піст — це не дієта. Це насамперед духовне очищення, — наголошує священник. — Християнина до Бога несуть два крила: обмеження в їжі та щира молитва. Коли ми трохи вгамовуємо потреби плоті, ми звільняємося від зайвого і стаємо здатними до глибшої духовної праці.
Прощена неділя: зняти тягар із душі
Кульмінацією тижня є Прощена неділя (22 лютого). Отець Олександр нагадує про давню традицію палестинських ченців Лаври святого Сави, які перед початком посту розходилися поодинці в пустелю. Вони просили прощення один в одного, розуміючи, що через суворі умови не всі повернуться живими до Великодня.
— Прощення має бути не лише на вустах. Коли ми відповідаємо «Бог простить», це має бути щирим порухом серця, — підкреслює священник. — Насамперед ми просимо прощення у Бога, а потім у тих, кого скривдили самі. Відчуття справжнього прощення незрівнянне — ніби важкий камінь нарешті спадає з плечей.
Чи можна простити ворога під час війни?
Це питання сьогодні є чи не найскладнішим. Отець Олександр зазначає, що в богослов’ї розрізняють особистого ворога і «ворога Божого». Ті, хто свідомо нищить міста і вбиває безневинних, стають на бік зла.
— Так оті потвори, що на нас напали, що нищать наші міста та вбивають безневинних людей та катують їх, якраз і є ворогами Божими. Вони стали на бік диявола. То як прощати не самих людей, а суть диявольську, яка в них є і якій вони підкорилися? Перевернута свідомість дозволяє ворогу думати, що це начебто він виконує волю Божу і знищує “сатанистів”. Такими вбачаються всі українці від старих до безневинних немовлят. Я не можу збагнути цієї вбивчої логіки.Насправді, росіяни - не народ “богоносець”, а народ, що піддався диявольському впливу. Можливо, є випадки, коли по волі Божій, дехто з загарбників прозріває та починає усвідомлювати своє зло, кається і тоді можливо і може отримати прощення. Але більшість того народу з затьмареним розумом не вдається до такого покаяння, і навіть не збирається це робити. Тому Прощена неділя не для них!
Отець Олександр закликає у цей день зосередитися на примиренні з тими, хто поруч: у родині, на роботі, у щоденному житті.
— Саме з цього починається наше внутрішнє очищення!
У Прощену неділю важливо відвідати службу, провести час із родиною та допомогти тим, хто цього потребує. Варто уникати сварок і лихослів’я.
Цього року Великий піст розпочинається 23 лютого і триватиме до Великодня, який святкуватимемо 12 квітня.
Тетяна Балякіна
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
