Відомий український кіномитець Олег Сенцов, уродженець Криму та колишній політв’язень, поспілкувався з поціновувачами кінов межах традиційного черкаського фестивалю "КіноШот". Зустріч відбулася у кінотеатрі "Україна". Під час спілкування з режисером говорили про те, як саме технологічно знімається кіно, які принципи використовує сам кінорежисер і що для нього є при цьому головним, про світову кіноіндустрію, фестивалі та підтримку кінодіячів з боку нашої держави.
Гість фестивалю "КіноШот" зазначив, що в останні роки українське кіно після тривалої перерви нарешті з'являється на престижних кінофестивалях, у тому числі Канському та Венеційському. Завдяки цьому Україна стає більш впізнаваною в світі. На кінонебосхилі з'являються нові імена митців та акторів, які роблять українське кіно перспективним та вартим вкладання у нього грошей.
Між іншим, в Венеційському фестивалі, який розпочнеться вже в вересні, беруть участь аж три українських повнометражних фільми. Це картина „Відблиск“ Васяновича, „Цензорка“ Петера Керекеша та власне фільм „Носоріг“ Олега Сенцова. Це друга в історії українського кіно стрічка, що візьме участь в основній програмі конкурсу.
На думку Олега Сенцова, навчитись знімати кіно зазвичай можна в кіношколі, або навіть самотужки. Проте, режисура гарного кіно потребує справжньої магії та особливого режисерського світобачення.
- На моє переконання, хороше кіно – це те, яке хочеться дивитися ще і ще, – зазначив режисер. – Що ж до поганого кіно, то я намагаюся такого не дивитися зовсім, навіть із „солідарності“ з його авторами.
Олег щиро зізнався, що з поганого кіно зазвичай йде через двадцять чи то сорок хвилин від початку. При цьому йому не є цікавою інтрига, яка розгортається на екрані, та те, чим все може закінчитись за сценарієм.
Чому Олег Сенцов після звільнення з ув’язнення не почав знімати якесь кіно про тортури та реалії російської в’язниці, про події Майдану чи захоплення Криму. Звісно, багато хто очікував від нього саме цього.
- Я не можу знімати таке кіно, оскільки ці теми ще не закриті. Будь-яке кіно, зняте про війну під час війни, стає пропагандою, а мене це не влаштовує, – наголосив митець. — Поки війна не закінчиться, ми не зможемо на сто відсотків зняти реалістичне та правдиве кіно про ці події. Бо це завжди буде пропаганда. Оскільки зараз у нас є вороги, ми не можемо показувати їхню точку зору, а тільки нашу. А в такому випадку це буде однобокий погляд. Я б хотів зняти фільм про ці події, але лише тоді, коли вони закінчаться. Для мене історія з Кримом не закінчилася, бо він ще в окупації. Для мене історія з в'язницею не закінчилася, оскільки досі наші хлопці там. Для мене історія з війною не закінчена, бо наші хлопці досі гинуть, а частина території залишається окупованою. І для мене проблема не в тому, що я не зможу бути в цьому відвертий, а в тому, що досі болить і буде досить кон'юктурно. У мене є ідея зняти фільм про Другу світову війну, про людей в окупації. І я зможу це зробити досить правдиво, бо для мене ця історія вже досить далеко.
За словами Олега Сенцова, у 2012 році він створив стрічку „Гамер“, зняв її на фотоапарат з п'ятьма людьми та з бюджетом у 20 тисяч доларів. І коли він її показував на фестивалях, там дивувалися, мовляв, в Україні знімають кіно?
- А зараз, через 10 років, у кінофестивалях класу „А“, серед яких Канни, Берлін та Венеція, завжди є українські стрічки. У першому конкурсі, другому чи третьому – неважливо, але вони присутні. Усе завдяки тому, що талановитим людям дали можливість, зокрема й через державне фінансування, отримати половину грошей на проєкт, іншу частину – шукати в Європі. Крім того, виник майданчик, де це кіно можна показати, наприклад Одеський міжнародний кінофестиваль. Тобто, з'явилася ціль, а це дуже важливо. Бо кіно роблять, аби отримати відгук від кінокритиків та спеціалістів, а також показати його глядачам, — поділився кінорежисер.
Тетяна Балякіна
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
