фото тематичне
Уявіть, є діти, які не носять шкільну форму, вчителі не ставлять їм оцінки в щоденник, а їхні мами не ходять на батьківські збори. Хоча уявляти не треба, бо у світі вже існує такий рух, який має назву хоумскулінг. Це альтернативна освіта, яка не є популярною в Україні. Її особливість у тому, що діти гризуть граніт науки вдома, а натомість отримують атестат державного зразка. Таку форму отримання знань обирають по різним причинах: хтось розчарувався у шкільній системі, хтось хоче оберегти свою дитину від булінгу, а дехто має особисті мотиви.
Про це розповідає "Інфоміст".
«У школу не ходимо, бо не хочеться, щоб моїй дитині нав’язували стереотипи»
Оксана Трипольська вже півтора року навчає свою доньку вдома. Хоумскулінг вирішили спробувати тоді, коли переїхали далеко від школи, куди ходила її Марічка. Зараз не жалкують, лише нахвалюють таку форму навчання.
– Перейти "на домашнє" – це дуже не просто. Я не знаю, чи зробила б це, аби не переїзд. Складно наважитися на такі зміни. Але вже півтора року так навчаємося і нам подобається. У школу не ходимо, бо не хочеться, щоб моїй дитині нав’язували стереотипи. Наприклад, якщо всі роблять поробку, вона має бути за прикладом. Якщо зробив не так – це неправильно. Але ж це творча робота. Її не мають критикувати. Лише конструктивно. А в нас у школах такого немає, – розповідає Оксана Трипольська.
Не лише через це її донька не ходить до школи. Трипольська каже, що в освітніх закладах діти навчаються годин 8 у п’ятому класі. Потім приходять додому, вчать домашнє завдання. А її Марічка витрачає на вивчення уроків всього 2-3 години. Також вранці вона спокійно може поснідати, вигуляти собаку, а потім навчатися. А у "шкільний ранок" ти біжиш, думаєш, як би не запізнитися, а якщо запізнишся, то тебе ще й сварити будуть. Оксана вважає, що це додатковий стрес для дитини.
фото тематичне
Чому така форма освіти не популярна в Україні – сказати важко. Деякі за браком часу не користуються "хоумскулінгом", інші ж, за традицією та інерцією, водять своїх дітей у сакраментальну школу. За кордоном по-іншому. Великобританію зараховують до тих країн, де хоумскулінг є легальним та досить широко розповсюдженим, пише "LB.ua" У законі про освіту зазначається, що батьки зобов`язані забезпечувати дітям ефективну повноцінну освіту “either by regular attendance at school or otherwise” (або через регулярне відвідування школи, або в інший спосіб). Саме це otherwise забезпечує батькам право залишати дитину на домашньому навчанні.
На честь цього слова-уточнення була названа британська організація «Education otherwise», що допомагає сім`ям вирішувати питання, пов`язаними з "хоумскулінгом". Девіз цієї організації: «Освіта обов`язкова, школа – ні». Австралія стала однією з перших держав, яка ще в 1958 році у штаті Вікторія на законодавчому рівні дозволила хоумскулінг. Сьогодні він є дозволеним на території усієї держави, і у 2016 році 16 901 учень не ходив до школи, навчаючися вдома.
А в Україні це, взагалі, законно?
У нашій державі поки що немає офіційної форми навчання під назвою "хоумскулінг". Відповідно до Закону, в Україні існує чотири види освіти, які дозволяють дитині вчитися вдома: індивідуальний графік, екстернат, заочна форма навчання та дистанційна освіта. Але це не зовсім той хоумскулінг, до якого звикли закордоном.
фото тематичне
Зараз у Міністерстві освіти та науки України лише обговорюють проект про індивідуальні форми навчання. Вони можуть бути такі:
- екстернатна форма;
- сімейна (домашня) форма; педагогічний патронаж.
Євген Степко, начальник управління освіти Черкаської міської ради, зазначає, що реальної домашньої освіти, яка була б унормована в Україні, – немає.
– Такий спосіб навчання доволі специфічний. Найбільше нас хвилює те, чи розуміють батьки всю свою відповідальність за здобуття дитиною загальної середньої освіти. Якщо дитина у школі, то існує певний вид контролю, вид педагогічного нагляду за рівнем здобуття освіти. А вдома такого нагляду немає. Тому ми хвилюємося про те, наскільки якісно здобуваються знання, – повідомляє Степко.
Про те, які бувають труднощі "влаштування" у школу, нам розповіла черкащанка Наталка Грачова. Жінка вчить трьох своїх дітей вдома. Каже, що як тільки подавали документи в школу, то адміністрація направила родину в черкаський відділ освіти
– Вони там дуже некоректно поводилися. Ми хотіли навчатися на екстернаті, а у відділі відмовляли нам у цьому праві. Практично всі, хто хоче бути "хоумскулером", стикаються з тим, що на них кричать або скаржаться.
фото тематичне
Наталка розповідає, що їхні знайомі з Руської Поляни також хотіли стати "хоумскулерами". Однак директор школи, куди вони вступали, не захотіла їх приймати. Тоді родина поскаржилася у Черкаський департамент освіти та гуманітарної політики, далі скарга дійшла до Міністерства освіти та науки. Після цього – родину без проблем оформили в навчальний заклад.
– Наші діти навчаються на екстернаті. У нас такі ж права, як у звичайних учнів. Школа забезпечує підручниками, якщо потрібно, то протягом року можемо консультуватися з викладачами. Також є можливість користуватися бібліотекою. На сайті МОН зазначено, якими навичками має володіти дитина з того чи того предмету. Нам видають підручники, ми проходимо теми, а в кінці року пишемо контрольні роботи, - розповіла Наталка.
Жінка каже, що в родині дуже щільний графік. Якщо в школі урок 30-45 хвилин, то вони з дітьми вчать деякі предмети по 15 хвилин, а деякі по годині. Навчання у них відбувається щодня, є розклад та завдання. Репетиторів у дітей немає, по усім предметам із ними працюють батьки. А трудове навчання учні вивчають на додаткових гуртках.
– В інтернеті багато матеріалів, мультфільмів, тренувальних вправ. І, наприклад, що я не знаю, чи не розумію, можу дізнатися через мережу і пояснити дітям. Мені здається, якщо є бажання, то можна розібратися і в геометрії, і тригонометрії, фізиці та астрономії, – пояснює Грачова.
Викладач англійської мови однієї із гімназій Черкас, Юлія Бровченко, підтримує думку попередньої героїні. Каже, що майже в кожної дитини, яка ходить до школи, є репетитор та допомога від батьків. Тому нічого поганого в "хоумскулінгу" не бачить.
– Зараз дуже багато програм в інтернеті, якими вчителі більш поважного віку не користуються. А батьки це знаходять та можуть проводити кращі уроки, ніж деякі вчителі. Бувають такі випадки, коли діти в школі на уроках нічого не розуміють, і якщо мама с татом можуть зупинитися на якомусь матеріалі та ще раз його пройти, то в класі зазвичай такої можливості немає. Якщо тебе не було, пропустив, то потім надолужуєш матеріал сам, із репетитором.
Хоумскулінг – освіта не для всіх
Скільки б переваг ми не бачили у такій формі навчання, завжди можна знайти суттєві недоліки. Чи є у вас час, можливості та достатньо знань, аби навчати свою дитину вдома? Ірина Шаповал – мати другокласника. Вона не уявляє життя своєї дитини без школи.
– Я проти домашньої освіти для дітей. Винятком можуть стати особливі випадки. Думаю, що не в кожного з батьків зараз вистачить моральних та фізичних сил, щоб дозволити собі, а точніше своїй дитині не відвідувати школу. Тоді батьки, а в більшості випадків – це мати, зобов`язана повністю присвятити себе дитині. При цьому треба чимось її годувати, вдягати та взувати, а на все це потрібні кошти. Треба працювати, – каже Шаповал. Також Ірина зазначає, що навіть, якби була можливість перевести дитину на домашнє навчання, все одно б цього не зробила. Каже, що система освіти хоч і "хромає", школа – це модель суспільства, в якій дитині доведеться жити: «Школяр протягом навчання соціалізується, вчиться долати труднощі, дисциплінує себе. А чому навчиться дитина, яка виросла в «тепличних» умовах, де нею опікалися? Невже хтось сподівається, що в дорослому житті ваших дітей хтось так буде оберігати, як це робили ви? Світ жорстокий і хотілося б, щоб вони були готові до дорослого життя.
фото тематичне
Щодо соціалізації дітей-хоумскулерів є багато питань. Оксана Трипольска каже, що її Марічка, хоч і навчається вдома, все одно спілкується з дітьми та має багато друзів: "У плані того, що дитина відірвана від соціалізації – це не так. Шкільна система більше нагадує систему тюрми, коли все робиш по дзвінку. Ти маєш сидіти 40 хвилин. Дзвінок продзвенів – складаєш завдання, навіть якщо не доробив. Формується звичка недороблювати. Також у школі дуже обмежуються права людини, як на мене".
Психологиня Інна Лук`янець вважає, що школа – це інститут соціалізації дитини. Там вона може натренеруватися долати конфлікти, труднощі у спілкуванні та навчиться працювати у команді
– Зрозуміло, що батьки "хоумскулерів" водять дитину на якісь секції, гуртки. Там вона взаємодіє з іншими і існує певна соціалізація. Але мені хотілося б зробити акцент на слові ПЕВНА. Якоюсь мірою, наша школа – це модель того життя, яке буде чекати дитину в майбутньому. Ідеться про те, що в житті не будуть лише хороші колективи, не будуть біля тебе люди, які розділяють твої інтереси. І школа – це якраз модель, яка вчить вирішувати конфлікти з однолітками, з людьми старшого віку. Дитина, яка її закінчила, буде більш підготовленою, буде більше готова до життя у реальному світі,- каже психологиня.
Лук`янець стверджує, що школа також формує і дитячі травми. Але впевнена, що це також підготовка до дорослого життя.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
