У селі Піщана, за 23 кілометри від Тального, проживає родина атовця Олексія та Наталії Зайченків. Звичайне сільське подружжя має незвичайне захоплення – відшукують у своїй місцевості артефакти та розповідають про них на сторінках соцмереж. А ще Зайченки відновлюють батьківську хату у трипільському стилі.
Про це пишуть "Вісті Черкащини".
Подружжя у Піщаній проживає разом кілька років. Олексій довгий час жив і трудився у Західній Україні та Європі, також був добровольцем в АТО. Ще змалку чоловіка цікавила історія свого села, але займатись пошуками артефактів Олексій почав лише тоді, коли вже повернувся на постійне проживання до малої Батьківщини.
– Мої батьки збудували цей будинок і ніколи в ньому не жили, – показує звичайнісіньку сільську хату Олексій. – Я вирішив його відродити. Зніс деякі міжкімнатні стіни, аби розширити площу, планую зробити величезні кімнати, як у європейців. Стіну у залі почав оздоблювати дерев’яними зрізами вільхи. Недавно витесав з деревини стільці без жодного цвяха. Власноруч побудую камін, витешу великий стіл та ще кілька стільців, це буде головною прикрасою зали. Будинок хочу розписати трипільським орнаментом, – ділиться ідеями господар.
У пошуках знахідок йому активно допомагає дружина. Наталія стверджує, що завжди намагається підтримати ідеї та задуми свого коханого. Дітям також прививають любов до історії, розповідають про побут, традиції селян у Піщаній.
– У нашому селі є місця сили – своєрідні енергетичні каміння. Коли приходиш до них, набираєшся невичерпної енергії. Також у Піщаній знаходжу багато предметів старовини. Маю металошукач. З ним прогулююся полями, лісами та берегами річок. Вже зібрав власну невеличку колекцію історичних знахідок. У майбутньому хочу колекціонувати більше артефактів і демонструвати їх усім бажаючим, - каже чоловік.
Серед знахідок родини Зайченків є старовинні каблучки, частинки ґудзиків із військових мундирів, наконечники трипільської культури, уламки з глиняного посуду трипільців, монети 1813 року.
Олексій демонструє нам чорно-біле фото 1950-х років, на якому якийсь чоловік ніжно обіймає свою дружину. Зайченко розповідає, що фотокартку знайшов колись у напівзруйнованому будинку на краю села. Чоловіка зацікавила історія цього фото, почав шукати, розпитувати й дізнався про трагічну долю сфотографованої сім’ї.
– Таких історій безліч. Колись наше село було велике і густонаселене. Тепер на карті видно лише сусіднє Лоташеве, а Піщана ніби стерта з лиця землі. Тут проживає кілька сімей, молоді просто повиїжджали, а старше покоління вимерло.
Родина Зайченків, окрім історичного захоплення, тримає господарство у селі. Олексій щодня велосипедом (23 кілометри -ред.) дістається до Тального на роботу у пекарню. Говорить, коли пощастить, тоді під’їжджає автобусом.
– Раніше займався спортом, бігав на витривалість. Найбільший крос у моєму житті – 30 км. Дотримуюся Оздоровчої системи Іванова, практично не хворію. Раніше ходив босоніж по снігу, обливався холодною водою. Відчуваю зв’язок із природою. Подобається жити у селі, одне тільки погано: коли потрібно до лікарні, то, буває, діставатись нічим. Автобус до нас із Тального ходить лише у вівторок та п’ятницю, один раз на день, – ділиться чоловік.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
