Харків’янка Тетяна Єгорова має 53 котів. Їх жінка забрала із собою під час евакуації з Харкова на Черкащину. Як на таких переселенців реагували на блокпостах та як тваринам живеться нині там, де немає активних бойових дій, – пише Суспільне.
Пані Тетяна прихищає вуличних котів із 2014 року. Почалося все, розповіла вона, з порятунку кошеняти, яке не могло злізти з дерева. У регіоні говорили про сказ, тому за твариною, яка вкусила своїх рятівників, фахівці порадили поспостерігати деякий час.
Так Фелікс і лишився в родині. Назвали його на честь корму, який йому сподобався, пояснила жінка.
Зі слів Тетяни, тварини самі її знаходять. Наприклад, рудого Фєню дістали з-під капота автомобіля:
"Було дуже спекотно, десь +30, напевно. Ми гуляли із собакою і почули, як десь у машині плаче кошеня. Підійшли, почали оглядати. Вийняли, відмили, пролікували, у нього очі були хворі".
Смугасту Сову підібрали незадовго до виїзду з Харкова.
"Вона в нас відносно недавно. Ми виїжджали з Харкова і підібрали її за тиждень до виїзду, під балконом. Був обстріл, було дуже голосно", – розповіла жінка.
Ще з десяток знайшли на смітнику. Підбирає, пояснила пані Тетяна, усіх: і тих, кого кинули господарі, і хворих. Інших приносили знайомі чи забирали з дач. 99 відсотків із них або хворіли, або були зовсім маленькими, або так чи інакше потребували допомоги.
"Ми займаємося виключно тими, хто потребує допомоги. У нас є знайомі ветеринари, клініки, куди ми можемо в будь-який час відвезти кота", – пояснила жінка.
Утримують вихованців за гроші сімейного бюджету:
"Котами й загалом тваринами ми займаємося тому, що я з дитинства люблю тварин. І в один прекрасний момент у мене був вибір: стати графічним дизайнером чи ветеринаром. Мистецька сторона, мабуть, стала мені ближчою і я вивчилася на графічного дизайнера. Але паралельно займалася тваринами і їх ставало все більше і більше", – розповіла пані Тетяна.
Імена для котів, зі слів жінки, беруть з різних джерел – географія, кіно, мультфільми, японська культура тощо.
Із початком повномасштабної війни лишатися в харківській квартирі, де стіни дрижали від обстрілів і вибухів, було небезпечно.
"Ми не хотіли їхати до останнього. Це було дуже важко – морально і фізично – вивезти 70 тварин. Крім котів у нас ще були собаки і морська свинка. Ну і нас четверо людей", – розповіла жінка.
У квітні тварин все ж евакуювали на Черкащину. На той час, розповіла пані Тетяна, "прилітало" вже зовсім поряд, до того ж не було світла і газу:
"Старалися якось терпіти, пережити це. Але потім зрозуміли, що падати не перестане. Там стало просто неможливо жити".
Їхали автобусом. "Спакували" сім десятків тварин за один ранок:
"11 годин їхали, на Черкащину приїхали десь о дванадцятій ночі. Це була пригода, звісно. У вантажному відділі, де їхали коти, було дуже спекотно. Ми щогодини зупинялися, щоб їх провітрити".
На блокпостах таким пасажирам, за словами Тетяни Єгорової, дивувались:
"Водій нашого автобуса на всіх блокпостах говорив: «Ви знаєте, я везу 70 котів». Вони такі: «Що?». Щоразу обходили автобус, відкривали, коти звідти дружно кричали, вони фотографували і закривали. Люди на блокпостах всі сміялися, усміхалися, намагалися погладити".
Від стресу після переїзду, зі слів жінки, її вихованці вже відійшли. Нині живуть в оселі для туристів.
Усіх тварин, розповіла пані Тетяна, хоче віддати до притулків за кордон. А після війни з родиною повернеться до рідного Харкова – рятувати інших котів, які втратили свої домівки.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
