Каноїсти, спринтери, веслувальники та волейболістки: історик пригадав усіх черкащан, які їздили на Олімпійські ігри

04 серпня 2021, 20:09

Черкащани повернулися до участі в планетарних змаганнях аж у 1956 році - з перервою в кілька десятків років від попередніх змагань. Власне, на чотири десятиліття поспіль спочатку російські, а потім радянські збірні відсторонилися від Олімпійських ігор "з об’єктивних причин".

У Мельбурні в 1956 настав "зоряний" час шполянина Івана Чернявського, який у забігах на 10 та 5 км фінішував шостим і восьмим відповідно.

- Ніби й не “золоті” результати, та це як подивитися. Річ в тім, що єдине залікове очко, здобуте нашим земляком на 10-кілометрівці, виявилося для збірної й справді “золотим”, адже із 622,5 пунктами радянські олімпійці випередили збірну США, а це було ой як принципово, - згадує історик Борис Юхно.

У 1960-му до Риму вирушив черкаський каноїст-авангардівець Андрій Хімич, але поки що лише у статусі дублера. Першими "наші" не стали.

- Минуло ще чотири роки, і ось воно – осіннє озеро Сагамі, той самий старт двійки каное у складі Степана Ощепкова та Андрія Хімича на 1000 метрів, який став історичним: золота медаль, чимось схожа на жовте від дощів озеро олімпійського Токіо-64.

Андрій Хімич, зустріч вдома після Токіо-1964

ХХ ігри, Мюнхен, 1972 рік. Черкаський спринтер, динамівець Володимир Атамась дістається чвертьфіналу у бігу на 100 метрів, але через важку травму вибуває зі змагань. Та без медалей наші не лишилися: вихованець смілянської легкоатлетичної школи Леонід Литвиненко здобуває “срібло” у змаганнях десятиборців.

Заокеанський Монреаль-76 у “територіальному заліку”, коли б такий існував, видався б для наших земляків феноменальним. Уродженець кам’янської Грушівки, веслувальник на каное Василь Юрченко на дистанції 1000 метрів стає другим, тож перше “срібло”. Тальнівчанка Надія Розгон у складі екіпажу човна-вісімки в академічному веслуванні робить такий самий результат, тож “срібло” друге.

У складі жіночої волейбольної дружини вихованка черкаського тренера О.М. Суркова Лілія Осадча приносить третє “срібло”. І уродженка Христинівки Тетяна Захарова, де й минуло її спортивне становлення, у складі збірної СРСР з баскетболу стає чемпіонкою. Три других щаблі й один “золотий”! Такий доробок в медальному заліку приніс би Черкащині 19-те командне місце, а позаду б залишилися Ямайка, Австралія, Канада й Південна Корея.

Москва-80. Наших - двоє. Старий знайомий Василь Юрченко та драбівчанин Юрій Шапочка. Обоє стають призерами. У Василя Юрченка “бронза” в каное-одиночці, у Шапочки “срібло” в складі екіпажу-вісімки з академічного веслування.

- Наступні Олімпійські ігри 1984 року у Лос-Анжелесі команда СРСР проігнорувала. Можна сказати – навзаєм, адже американці не виступали у Москві. Цей демарш змушені були підтримати й інші країни соцтабору, винятком стали дружини Китаю, Румунії і Югославії, - згадує Борис Юхно.

Місцем проведення ХХІV Олімпіади стала столиця Південної Кореї – Сеул. Разом з товаришами по екіпажу байдарки-четвірки уродженець Сміли Олександр Мотузенко завоював срібну медаль. А черкащанка Тетяна Горб у складі збірної з гандболу посіла третє місце й отримала бронзову нагороду. Вона ж стала учасницею наступних ігор 1992 року в іспанській Барселоні, де команда СРСР знову стала третьою.

Час боротися за нагороди

Через чотири роки ХХVІ Олімпіада пройшла в американській Атланті. Самостійними командами були представлені усі держави, які після розпаду СРСР утворилися на його території, а серед них і Україна. Дебют видався блискучим “усіма відтінками” нагород: завоювавши їх 23, у тому числі 9 золотих, наша збірна стала дев’ятою у неофіційному командному заліку. У її складі виступало 4 представники Черкащини: уманчанин Олександр Крикун у метанні молота посів третє місце, матусівський легкоатлет Олександр Багач, який вже представляв Київщину, теж став “бронзовим” у штовханні ядра. Велосипедистка з Черкас Тетяна Стяжкіна виступила в командній шосейній гонці, де посіла 9-те місце, а “академічний” веслувальник Олександр Хімич закінчив змагання з 17-м результатом.

Успішно виступили черкащани в австралійському Сіднеї 2000 року. На Зелений континент Черкащина делегувала шістьох спортсменів, і двоє з них повернулися з нагородами: це гімнаст Валерій Перешкура та велотрековик Олександр Феденко. У фіналі виступила жіноча команда зі спортивної гімнастики, у складі якої змагалася черкащанка Олена Кваша. Дівчата посіли шосте командне місце.

До 20-ки найсильніших увійшли також велосипедистка Тетяна Стяжкіна (19 місце) та легкоатлет-багатоборець зі Сміли Олександр Юрков (16 місце). Не потрапив до фіналу призер минулої Олімпіади, уманський молотобоєць Олександр Крикун.

Три наступні Олімпіади – 2004, 2008 та 2012 років – для черкаських спортсменів минули без нагород. У Афінах виступали гімнастки Ірина Краснянська та Олена Кваша, легкоатлет Олександр Крикун та дзюдоїст Віталій Бубон; у Пекіні – Ірина Краснянська, легкоатлетка Олександра Стаднюк та майстер з кульової стрільби Дар’я Шаріпова; у Лондоні – легкоатлетка Юлія Олішевська, снайпери Дар’я Шаріпова та Сергій Куліш, а в турнірі з настільного тенісу змагався Ярослав Жмуденко.

На Олімпіаді в Ріо 2016 року Черкащину представляли двоє. Це вже добре знайомий нам Сергій Куліш та метальниця молота з Уманщини Наталія Золотухіна (вона, до речі, готувалася ще до Олімпіади-2008 у Пекіні, але тоді не змогла подолати останній кваліфікаційний етап). В підсумку Сергій Куліш став срібним призером у стрільбі з пневматичної гвинтівки з 10 метрів.

Нагадаємо, черкаський історик згадав про олімпійця-черкасця, який вирішив змагатися у Токіо напідпитку 

Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram

Поділитись
Вгору