Чи варто переводити дитину на домашню освіту? Історії черкаських хоумскулерів

31 жовтня 2019, 10:31

Чи варто переводити дитину на домашню освіту? Історії черкаських хомскулерів

Уявіть, що ваш школяр прокидається зранку не для того, щоб у напівсонному стані бігти на автобус до школи. Він може собі дозволити виспатися, приміром, до 9 ранку і в гарному настрої самостійно почати вчитися. За кілька годин він уже піде на секцію з футболу, а далі - на гурток із малювання та англійської. Ба більше у нього навіть залишиться часу та сил ввечері почитати улюблену книжку.

Приблизно такий розпорядок дня мають черкаські школярі, які перейшли на домашнє навчання. Скільки це коштує для батьків, які переваги і недоліки у хоумскулінзі, що думають психологи та викладачі, читайте в матеріалі.

Хомскулінг – це взагалі законно?

У Міністерстві освіти та науки прийняли постанову про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти. Із 2018 року батьки мають можливість обирати спосіб та форму навчання дитини, орієнтуючись на її потреби та хист. Вони також зможуть брати участь у формуванні навчального плану або програми розвитку, якщо йдеться про дитину з особливими освітніми потребами.

Для дитини можна обрати три способи домашнього навчання: сімейну (домашню), екстернат, педагогічний патронаж.

Сімейна освіта. Дитину мають зарахувати до місцевої школи, далі батьки пишуть заяву на навчання школяра за сімейною формою. Проте вони повинні усвідомлювати, що повністю відповідають за освітній процес дитини, у школі ці знання лише перевірятимуть чотири рази на рік. У навчальному закладі повинні сприяти організації освітнього процесу хомскулера, зокрема вчителі можуть консультувати батьків, або ж надавати підручники.

Форма екстернату підійде тим дітям, які
можуть опановувати навчальний матеріал швидше, ніж однолітки. Для зарахування на екстернат учень має подати заяву та документ, що підтверджує підставу для переведення. Серед поважних причин - неможливість відвідувати заняття у школі чи скласти річне оцінювання.

Педагогічний патронаж  передбачений
для учнів, які за станом здоров’я не можуть відвідувати школу щодня,
перебувають на стаціонарному лікуванні тощо. Також вона пристосована до потреб школярів у селах, де через малокомплектність (менше 5 учнів на клас) неможливо організувати навчання у закладах.

Інформацію про будь-яку з цих форм здобуття освіти, яку можна отримати у конкретній школі, мають оприлюднювати на сайті закладу або на сайті засновника.

Історії черкаських хоумскулерів

Черкащанка Айя Кулакевич уже закінчила домашнє навчання, яке тривало від 5 до 11 класу. Дівчина вийшла заміж та чекає дитину і вважає, що її первісток також навчатиметься вдома.

Фото зі сторінки героїні

Дівчина розповідає, що для неї навчатися вдома стало вимушеним рішенням, адже їхня родина переїхала у село, де не було школи. Батьки перевели Айю на екстернатну форму навчання. Згодом вони почали більше дізнаватись про освіту вдома, читали зарубіжні книжки, адже у нашій країні така форма навчання була нова. Тому можна сказати, що початковою причиною було відсутність школи, а в результаті - ідеологічне бачення.

- Зазвичай навчальний день починався о 9-10 ранку. Заняття тривали не більше чотирьох годин на день, окрім того часу, коли була підготовка до екзаменів. У п'ятому та шостому класі зі мною більшість часу займались батьки: мама – гуманітарними предметами, тато – математикою та біологією. Із сьомого класу почалося більш самостійне навчання. Я опановувала матеріал за допомогою системи карт розуму (їх ще називають карти пам'яті). Це дозволяло легко, швидко та ефективно запам'ятовувати дати з історії, правила з української, країни та мандрівників із географії. Щодо репетиторів - вони були лише з французької, німецької та англійської мови. До речі, через нерегулярність занять та й моє небажання із французькою та німецькою в мене не склалося, а от англійську вивчила добре, навіть навчала цієї мови сільських дітлахів. Ми ставили сценки, вчили вірші, грали в ігри, ходили до лісу на «уроки надворі»,  загалом - витрачали час не дарма, - зізнається дівчина.

Фото зі сторінки героїні

Айя не може чітко сказати, як змінилися її оцінки після переходу на домашнє навчання. Адже вона вчилася п’ять років у Великобританії, ходила до приватної католицької школи. Оцінок там не ставили й відповідно не показували учням. Потім – рік навчання у Черкаській приватній школі «Софія». Там Айя вчилася добре і успішно склала ДПА.

- Коли навчаєшся вдома, починаєш правильно розставляти пріоритети. Напевно із сьомого класу я зрозуміла, що люблю англійську, літературу, історію. Інші предмети вчила на задовільно, і це було свідомим рішенням. На жаль, система освіти на той час не передбачала звуження спеціалізації до старших класів, як це роблять за кордоном. Доводилось батькам та мені робити самостійне «звуження». Інакше ж неможливо стати спеціалістом у справі, якою плануєш займатися, - розповідає Айя.

Дівчина на високі бали склала  ДПА та ЗНО і вважає, що шкільною «цифрою» важко якісно оцінити кожну людину, адже неможливо «всіх зараховувати під одну гребінку».

- Не скажу, що працювала на оцінки, але вони були високі через те, що вдома треба було справді вчитися, і мама завжди проконтролює, що ти знаєш, а де хитруєш, і тут списування чи шпаргалки аж ніяк не працюють, - каже Айя.

Дівчина впевнена, що її дитина навчатиметься також удома. Вони з чоловіком заздалегідь вирішили, які предмети хто викладатиме й відвідали декілька навчальних курсів.

- Це дуже відповідальна справа, яка вимагає щоденної дисциплінованої роботи. Якщо це будуть дозволяти закони та здоров'я, будемо вчити вдома. Мій чоловік каже: «Якщо наші діти будуть такі як ти, то мені результат сподобається», - зізнається Айя.

Черкащанка Ірина Ткаченко розповідає, що її дочка зараз у  6 класі, й вони перевели її на домашнє навчання, щоб не  витрачати час на просиджування у школі.

Фото зі сторінки героїні

- У такому форматі часу на освоєння програми треба в три рази менше, а якість вища, - розповідає Ірина Ткаченко.

Також жінка зазначає, що
оцінки дочки після переводу на домашнє навчання не змінилася – і залишилися
високими.

Ірина розповідає, що з такою формою навчання її дочка має більше вільного часу, може займатися додатковими видами діяльності без перевантаження, якісно вивчає матеріал.

- Серед переваг домашнього навчання важливим є індивідуальний підхід до дітей і вони мають більше часу на друзів, які також навчаються дистанційно. Що ж до недоліків, то – це вартість, щомісяця на навчання доньки йде близько чотирьох тисяч гривень. Також дуже хочеться, щоб швидше прийняли якесь толкове рішення, стосовно коштів, які держава виділяє на шкільну освіту, аби подумали також про дітей, що вчаться дистанційно, - розповідає Ірина.

Дочка Ірини з репетиторами вивчала мови і математику, а науки, історію та географію – разом з іншими дітьми у невеличких групах. Послуги викладачів і оренди приміщень оплачують батьки дітей, які відвідують групу.

- На навчання витрачаємо максимум три години на день. Рік починається із середини вересня. Є тижневі осінні канікули, також діти відпочивають у грудні та січні, а з травня починаються вже літні канікули.

Черкащанка Оксана Трипольська розповідає, що її Марічка закінчує «домашні уроки» вже о 13:00 і має багато друзів. Дівчинку перевели на домашнє навчання вимушено, бо було незручно діставатися до школи, а потім така форма сподобалася і батькам, і школярці. Оксана з чоловіком вирішили не ставити дитині оцінок за знання, а орієнтується лише на те, чи вивчила вона тему.

Фото зі сторінки героїні

- Із дитиною мені пощастило, вона самостійна. Зранку вона прокидається, вигулює собаку, робить план на день, навчається і складає мені предмети, - розповідає Оксана.

Також жінка зазначає, що найняли для доньки репетиторів із англійської та іспанської мови.

- Також поставили за мету навчитися друкувати «сліпим» методом. Вивчаємо програми з інформатики, які вважаємо за потрібне для нашої дитини, - говорить Оксана.

Жінка не рахувала точні витрати на освіту дочки, але вважає, що це коштує менше, ніж ходити до школи. Адже вони не купують форму, рюкзак, не здають гроші на ремонти і штори та і харчуватися вдома дешевше.

- Хоумскулінг вигідний більше у часі для дитини. У школі вона б витрачала 7-8 годин, потім домашні завдання 1-2 години. Вдома це 2-4 години загалом. Плюс не потрібно бігти вранці рано до школи за різної погоди, - додала черкащанка.

Водночас Оксана Трипольська розповіла, що з переходом на домашнє навчання оцінки з деяких предметів у дочки стали нижчими.

- У школі було 10 і вище, тепер є предмети з яких вона отримує і 8, і 7 балів, але таких небагато. Цьому є причини. Наприклад, із музики у неї 8 балів. Під час контрольних дітям потрібно написати тлумачення таких термінів, як, приміром, оперета. Втім, такий матеріал дають студентам коледжів, а не школярам, - каже черкащанка.

Чи справді хоумскулінг корисний для дитини?

Черкаська психологиня Інна Лук’янець розповідає, що сьогодні домашнє навчання набуває все більшої актуальності. Батьки хочуть вберегти дітей від зайвих стресів, котрі можуть виникати в школі, від несправедливості чи надмірного навантаження.

Фото зі сторінки психологині

- Удома створюються сприятливі умови для розкриття творчого потенціалу дитини. Це звичайно великий плюс. Однозначно, що домашнє навчання може мати набагато кращий інтелектуальний ефект. Проте, я би розглядала школу більше як модель соціалізації учня до реального світу, - зазначає психологиня.

Батьки хоумскулерів запевняють, що їхні діти мають багато друзів на секціях та різних гуртках, тому вони достатньо соціалізовані. Інна Лук’янець має дещо іншу думку.

- Спілкування на гуртках і секціях «м‘яке», таке як і навчання вдома. Якщо розглядати, що все наступне життя дитини буде проходити у схожих безстресових  умовах, то, звичайно, це - ідеальний варіант.

Але, оскільки життя є різним, то той досвід, що дитина отримує в школі від різних видів комунікації, робить її загартованішою, готовою до подолання перешкод, котрі будуть виникати в майбутньому. Я би сказала, що те, як дитина себе почуває в школі - це індикатор її адаптованості до сучасного життя, - підсумувала Інна Лук’янець.

За словами директорки управління Державної служби якості освіти на Черкащині Оксани Компанієць, популярність домашнього навчання спричинена певною недовірою до стандартної освіти. Зараз робляться кроки розбудови шкільної освіти, щоб цю довіру повернути і рівень знань, який дає школа, відповідав бажанням батьків, дітей і вимогам сьогодення. Також грають роль індивідуальні здібності дітей, деякі можуть швидше розвиватися, інші - навпаки.

Фото зі сторінки директорки

- Це питання дуже індивідуальне і ЗНО – це швидше результат роботи учня. Воно не відображає якості освітнього процесу у школах, тому говорити однозначно, що краще, не можливо.  Усе залежить від потреб, здібностей і бажань дітей. Це може бути дуже корисним і навпаки. Якщо батьки відчувають, що вони можуть забезпечити своїй дитині якісну освіту, то хай це роблять, але результати такого навчання повинні відповідати державним стандартам, - прокоментувала Світлана Компанієць.

Підготувала Олена Тютенко

Коментарі

Вгору