Військовий із села Ліпляве Черкаського району пройшов від оборони позицій на Донеччині до роботи пілотом дронів. Щодня він веде розвідку, завдає ударів по ворожій техніці та живій силі, а від точності його дій залежить безпека українських піхотинців, пише Дніпрова зірка.
На початку повномасштабного вторгнення 37-річний Максим Герман пішов до військкомату, аби стати на захист України від агресора. Його дружина Олена і син Дмитро залишилися чекати вдома.
Перші два місяці служби Максим провів у роті охорони в Каневі. У травні 2022 року його перевели до 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Острозького. Після комплектування він разом із побратимами вирушив на фронт на Донеччину.
- Перед першим виходом страху не було - просто ти ще не знаєш, що на тебе чекає, - пригадує Максим. - Більшість із нас була недосвідчена, утім тоді нам вдалося утриматися на позиції протягом трьох тижнів без втрат.
У серпні підрозділ Максима після передислокації воював на Харківщині, а після її звільнення був перекинутий під Бахмут. Там, неподалік населеного пункту Одрадівка, українські військові тримали оборону всього за сто метрів від ворога.
Через населений пункт проходила стратегічно важлива автомобільна траса, яка з'єднувала Бахмут і окуповану ще у 2014 році Горлівку. Росіяни не шкодували боєприпасів, намагаючись витіснити українських солдатів із цього напрямку.
- Ворог тоді буквально розбирав наші позиції. Вогонь був настільки щільний, що ми навіть не могли евакуювати пораненого побратима, - розповідає Максим.
У 2023 році чоловік опанував нову для себе спеціальність - став пілотом дронів. Відтоді його війна - не позиції й стрілецькі бої, а небо, де щодня точиться боротьба з ворогом. Він веде розвідку і завдає ударів по живій силі, техніці, складах боєприпасів та транспорту росіян. Ворог перешкоджає РЕБами або стрілецькою зброєю.
- Війна дуже змінилася, - говорить Максим. - Раніше росіяни ходили в штурми групами, зараз пробираються по одному. Але успіху не мають. Дрони сьогодні - один із головних інструментів. Ми не лише спостерігаємо - ми готуємо, розчищаємо поле бою для піхоти.
Його робота потребує точності та витримки. Пілот дрона годинами шукає ціль, супроводжує її та вичікує момент для удару.
Сучасна війна, за його словами, - це боротьба швидкостей і рішень. Хто перший побачив - той вижив. Хто точніше відпрацював - той дав шанс побратимам виконати завдання й повернутися живими.
- Іноді від одного скиду залежить, чи підуть наші хлопці в штурм без втрат, - каже Максим. - Ти розумієш, що від тебе в прямому сенсі залежить життя піхотинців. І ти не маєш права на помилку.
У квітні 2023 року за ефективність у знищенні ворожої техніки та живої сили Максим Герман був нагороджений почесним нагрудним знаком "Золотий хрест" Головнокомандувача ЗСУ.
Нині він воює на Слов'янському напрямку. Разом із побратимами тримає оборону села Никифорівка, що частково захоплене ворогом. Місцевих там майже не залишилося. Поступово в ході боїв зникає і саме село.
- Окуповані міста і села практично стерті ворогом з лиця землі, - говорить він. - Соледар, Васюківка… Коли ми були там у 2023 році, ще працювали магазини. Зараз - пустка, руїни.
Попри втому і постійну небезпеку, Максим чітко знає, заради чого воює. У Ліплявому росте його 10-річний син Дмитро.
- У мене немає іншого варіанту, - каже воїн. - Якщо ми не зупинимо росіян, - вони прийдуть в наші рідні села.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
