Не так давно проходив Всесвітній день онкохворої дитини. Люди звикли, що на рак хворіють дорослі, але все частіше онкологію виявляють у ще зовсім маленьких дітей і тоді життя, яке ще нещодавно зародилося, постає перед загрозою. Лікування онкозахворювань дуже дороговартісне, не всі батьки мають можуть оплатити його. На допомогу приходять волонтери. Марина Тіхонька одна із небайдужих, хто допомагає діткам, розповідає Прочерк.
– Марино, наразі Ви займаєтесь волонтерством. Що підштовхнуло Вас до цього?
– Я вважаю, що немає нічого ціннішого за людське життя. Діти – це майбутнє. Я відчула потребу в тому, щоб підтримувати саме дітей.
– Як довго ви займаєтесь цим?
– Я займаюся волонтерством уже три роки, але активно почала реалізовувати себе останні три місяці. Три року тому я долучилася до благодійного проекту, який проводили на Софійській площі в Києві. Тоді мені вдалося зібрати кілька тисяч гривень, які я перерахувала на допомогу двом діткам із Черкаського дитячого відділення онкогематології.
– А з чого усе почалося, який ваш перший проект?
– Мій перший серйозний проект – «Ялинка добра», який ми проводили у грудні 2017 року. Я вирішила долучити волонтерів та небайдужих жителів міста. Я звернулася до місцевих навчальних закладів із проханням виготовити ялинкові прикраси. І багато людей відгукнулися. Ми влаштували ярмарок, де всі, хто бажає могли придбати іграшки. Таким чином підтримавши наш проект. На зібрані кошти ми влаштували свято та купили подарунки для діток, які лікуються в Черкаському центрі дитячої онкогематології. Після цього люди почали звертатися до мене і пропонувати свою допомогу. Зазвичай вони кажуть : «Я хочу допомогти, але не знаю як. Що я можу зробити».І скільки я співпрацюю з дитячим відділенням, то запитую тут, що їм потрібно, чого не вистачає. Таким чином люди допомагають цим діткам.
– Зараз на чим Ви працюєте?
– Це буде святкування 25-річчя дитячого відділення онкогематології. Воно проходитиме в травні Ми плануємо провести багато різноманітних заходів. Зокрема фотовиставку, моделями якої будуть дітки. Над іншими заходами ще працюємо, але сподіваюсь, що всі наші задуми вдасться втілити в життя. Буде весело та цікаво не лише дітям, а й дорослим.
Ще один мій проект називається «Толока». Це благодійний захід, на якому будуть розважатися, відпочивати. На цьому заході також буде проходити збір коштів для діток, що лікуються в онкогематології. Ми будемо раді будь-якій допомозі в організації.
– Плани, звісно, грандіозні…
– Так, і це ще не все. Зараз я працюю над створенням благодійної організації, яка допомагатиме онкохворим діткам та підтримуватиме їх батьків.Не всі мами можуть справитися, почувши такий діагноз для своєї дитини і я хочу створити команду, яка допомагатиме їм і морально і матеріально, щоб вони не залишали своїх діток. Я долучилася до цього проекту, тому що допомагаючи діткам бачила, як страждають їхні мами, як їм важко. І є такі мами, які не витримують і відмовляються від дітей. Щоб такого не було, ми хочемо допомогти їм, перш за все морально, щоб вони не падали духом. Тому що батьки – єдині зацікавлені люди, які несуть відповідальність за життя, здоров’я та майбутня своєї дитини. Кожен зможе долучитися як фінансово, так і будь-яким іншим способом: провести майстер клас чи інший цікавий захід.
– Марино, яка загальна мета Вашої благодійної діяльності?
Мій вибір – це допомога дітям. Я хочу зробити благодійність трендом. Щоб нею займалися не тоді, коли незабаром будуть вибори, не до якогось свята, а щоб це було нормою, щоб це стало популярним. А ще вважаю, що до благодійності потрібно привчати дітей ще в школі. Неможливо допомогти усім, але хоч одне врятоване життя – це уже перемога.
– Як же це зробити?
Треба розповідати діткам, що є онкозахворювання. І що є дітки, які ними хворіють і потребують підтримки. Але це треба робити так, щоб малечі було все зрозуміло. Тому у мене виникла ідея написати для них казку, в якій головні герої борються з чудовиськом. Звісно герої – це прототипи онкохворих діток, а чудовисько уособлює хворобу . Така собі боротьба за життя.За реалізацію цієї книги взялася практичний психолог та вихователь центру дитячої онкогематології Надія Азаматова. Казка уже написана і наразі ми шукаємо кошти чи спонсорів, які б допомогли нам її видати.
– Ви розповідали, що багато людей хочуть допомогти, але не знають як це зробити. Тож яким чином можна долучитися до благодійної діяльності?
Можна обрати конкретну дитину і допомогти саме їй, можна здати кров, придбати необхідні розхідні матеріали ( рукавички, шприци, крапельниці, пелюшки), організувати розважальну програму (аніматори, виставки, ляльковий театр), купити необхідні медичні препарати а також допомогти перекладати документи іноземною мовою для діток, що потребують закордонного лікування.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
