Чи потрібна українському селу допомога держави? Як на мене, то потрібна. У невтручанні. Ніколи не був прихильником роботи на землі. Ну не моє це. Але після одруження в мене з'явилася велика рідня, що проживає в селі та великі родові «маєтності». І от вже три роки я дивлюсь і приймаю участь в житті села. Намагаюсь робити це рідко. Ну так виходить…
Картопля, то наше все для села. Посадили, зібрали, продали. Поросята, то наше все. Виростили, продали. Качки, гуси, індики, кролі – туди ж. На солодке: бурячок, морква, цибуля, часничок, дині, кавуни, гарбузи, кріп, петрушка і ще купа всього, що забуваєш.
А якщо ти хочеш ще працювати, то в тебе і машина вантажна, і тракторець, і купа всілякого заліза, яке їздить само або його потрібно тягати. Але копійчина йде. Хочете доказів? А ви згадайте скільки міцних хазяйських хат є в селі!! Не прокурорських і суддівських наколядованих маєтків, а справжніх українських, будованих за принципом «Мій дім – моя фортеця».
Село плювати хотіло на державу, воно самодостатнє. І держава ця йому, в нинішньому його вигляді мало потрібна. Школи закриють, ФАПи скоротять, адже в нас гряде нове скорочення і оптимізація бюджетної сфери. Кому і за що платити податки?
І справа навіть не в уродищному міністерстві АПК, яке утримує великий штат і є мертвонародженим антропоморфом планової радянської економіки, яке створене для відмивання коштів та легалізації відкатів, але виявилось неспроможне і тим займатись. Справа в тому, що село – загроза для будь якої влади, створеної на сучасних умовах державного будування. Олігархат тісно підім’яв під себе місто, перевівши жителів міст на новий рівень закабалення. Містяни – суціль залежні жителі.
Село ж залишалося осередком українства, осередком духовності. І вся справа в тому, що село ще не змогли закріпачити. Проте шляхи до цього вже знайшли. Земля. В села потрібно відібрати землю. Можна навіть зробити вигляд, що викуплять її. Найбільші українські політичні проекти наполягають на «вільному» продажу землі. Мета в цього одна. Позбавитись від українства, яке несе загрозу «соплємєннікам» та їх прислузі.
Тому коли почуєте, що хтось говорить про те, що землю треба виставить на ринок знайде: ця людина або ідіот, або ж бачить у вас свого раба. Хочете бути рабом? Продавайте батьківську землю.
