Героїчне материнство: жителька Черкащини народила і виховала 15 дітей (відео)

12 травня 2014, 14:55

Учора відзначали День Матері. Привітних слів гідна кожна мама, а надто багатодітні. Наша наступна історія про мешканку села Бровахи, Черкаської області Євдокію Лисенко. Вона сама після смерті чоловіка опікувалася п'ятнадцятьма дітьми та ще й у часи Другої світової війни. Її сини й дочки говорили: лише материнська любов берегла їх усіх у ті страшні воєнні дні, інформують "Подробности".

Старі світлини, ліжко, рушники та сімейний портрет. Цю експозицію в музеї Бровах місцеві краєзнавці присвятили скромній односельчанці Євдокії Лисенко. Після голодомору помер її чоловік, безвісти зник старший син. Жінці довелося самій виховувати 15-х дітей - 10-ть синів і 5-ть дочок. Під час війни хлопці пішли на фронт. Євдокія Данилівна дочекалася живими всіх.

- На цьому експонаті ви бачите десять шинелей цих братів Лисенко, які всі повернулися до матері з фронту, а от тут стоїть їхнє взуття, але сапогів тут не десять пар, а дев'ять пар парних і один прийшов без ноги.

Степану Макаровичу вже 93 роки. Його мами, братів і сестер давно немає. Він єдиний, хто лишився від великої дружньої родини Лисенків. На фронт ветеран вирушив у сорок першому - пройшов дві війни, повернувся додому лише у 47-м років. Він ледь розмовляє і майже не чує. Його спогади переповідає зять. Каже - старенький не раз запевняв: у ті гарячі роки родину берегла лише материнська любов Євдокії Данилівни.

Петро Миронченко, зять Степана Лисенка:

- Нєкоторі його брати, бо я спілкувався майже з усіма, були в таких гарячих точках. Скажімо, в розвідроті, а в розвідроті, як правило оттуда мало, хто повертався, брат їхній, не пам'ятаю який, дійшов аж до Рейстага і на Рейстазі записав усі їхні імена.

Цей пам'ятник матері-героїні у Броварах - єдиний на всю Україну. Його прототипом стала Євдокія Лисенко. За радянських часів біля постамента завжди були живі квіти. Тепер їх приносять хіба що місцеві мешканці чи туристи.

Андрій Ничепоренко, турист: 

- Народити 16 дітей, ну, вибачте, звичайно, - це великий героїзм. Героїзм виховати цих дітей. Випустити у світ - це дуже багато.

Приходить до постамента і Семен Макарович, незважаючи на вік, просить рідних приводити його сюди бодай на кілька хвилин.

Поділитись

Коментарі

Вгору