27 березня в Золотоніському будинку дитячої і юнацької творчості відбулася презентація повного герба Золотоноші, представлена його автором Толкушиним Олегом Геннадійовичем, головою Черкаської геральдичної спілки, відомим істориком та краєзнавцем, пише "Черкаський край".
Представила гостя заступник міського голови Золотоноші Світлана Василівна Суддя. У залі на цікаву зустріч зібралися представники громадськості, місцеві краєзнавці й працівники музею імені М.Пономаренка, вчителі і дуже багато учнів. Розповідь Олега Толкушина слухали затамувавши подих.
Почав він її з 80-х років, коли був задум відновити герб Золотоноші, який у 1992 році був затверджений сесією міської ради після того, як Верховна Рада України присвоїла Золотоноші статус міста обласного підпорядкування. Збереглася символіка сотенної печатки — завдяки цьому й було відновлено старовинний герб міста. Але тоді ще не знали, що існує повний герб міста — по крихтах збираючи матеріали, до такого відкриття за останні три десятки років дійшов геральдист Олег Толкушин. Це має під собою історичну й правову основу.
Символіка щита — як основа прапора. У центрі — золотий хрест, що символізує сіяння куполів — на території міста було аж три монастирі. Зліва — монахиня з книгою в руках як символ просвіти,справа — ремісник-цеховик, представник майстровитих людей, котрі тоді були заможними й на них трималась міська казна. Зверху — корона міста-фортеці. Це місто-фортецю змалював ще Боплан. Розташовувалось воно на острові, обнесеному фортечною стіною, з двох сторін омите водами. То були води річки Золотоношки, дно якої було було встелене молюсками, від чого й мало золотий колір. На тому острові розташовувалась і церква. По один бік від острова у 1924 році хотіли спорудити ГЕС. А з протилежного боку , на місці засипаної кузні розмістився залізничний вузол — тут сходились 3 залізничні гілки і , якби не перша світова війна, то мала б бути велика залізнична станція.
Місто було сильне ремісниками-цеховиками, які займалися різним промислом. Із 1627 року зберігся статут ремісничого братства, якому вже понад 250 років.В межах міста розташовувався і Красногірський монастир, і жіноче єпархіальне училище. А в 1912 році в Золотоноші був споруджений театр, який мав свій дизель-генератор, який виробляв електрику і нею приміщення освітлювалось. Крім театру ще такий генератор мав винокурний завод і це було великою дивиною й досягненням. Поза межами герба — земна основа, на якій впізнаються чорнобривці. Це вже ознаки сьогодення, як бажання жителів Златокраю зберегти своє місто заможним і красивим.
Герб Золотоноші чеканився на марках земської пошти, на документах зборів Полтавської губернії, на козацьких печатках. За плином часу багато чого кануло в лету, але авторові вдалося завдяки дослідженням повернути Золотоноші її історичний герб без використання змін.Вивчав документи в музеях та архівах Києва, Санкт-Петербурга, Варшави. Олег Геннадійович стверджує, що на Черкащині йому вдалося історично відтворити герби 5 міст: Золотоноші, Канева, Чигирина, Звенигородки, Умані. А також 4 сотень населених пунктів, історичні артефакти яких добувались по крупинках.
Автор показував велику книгу своєї праці — «Гербовник і вексилумарій Черкаського краю». Вже коли представлення герба офіційно завершилося, автора не відпусками з тісного кола зацікавлених, охочих подивитися цю книгу й до неї торкнутися.
Валентина Андрійченко.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
